Те, що відбувається в Сирії, виглядає як останні передсмертні подихи епохи військових диктаторів. Старий спосіб керувати світом відчайдушно чіпляється за владу, але Захід загалом має відчуття, що архаїчне та жорстоке правління Асада у той чи інший спосіб зрештою повалиться, і сирійці увійдуть у еру демократії. Це може статися, а може й не статися, але екстраординарне тут те, що через це вже проходили. Між 1947 та 1949 роками дивна група, що складалася з ідеалістів та жорстких реалістів у американському уряді, здійснила інтервенцію до Сирії. Метою було звільнення сирійського народу від корумпованої автократичної еліти – і хай квітне справжня демократія. Вони зробили це, бо були певні, що «сирійський народ демократичний за своєю природою», і що все, що потрібно – це позбавитися еліт, після чого обов’язково постане новий світ «миру та прогресу».

Парадокс: за останні роки витрати на міліцію збільшилися на 50%, а злочинність зросла на 40%. Чи є вихід з цього глухого кута? Ми помітили дивну закономірність: щороку держава виділяє більше грошей (з наших податків) на утримання Міністерства внутрішніх справ - і щороку впевнено зростає кількість злочинів в Україні. Автор: Микола Малуха, Інфопорн

Програма оптимізації прочісувала дані про ціну реклами та кількість глядачів з метою визначити найкращі часові проміжки для тих, хто був у списку Обами, що від ринку до ринку варіювалося – й потім створити рейтинг за найбільшою концентрацією виборців, що вагаються, за найкращими розцінками. Результати вражали. Команді Обами зробити те, що більшість стратегів вважали неможливим – звертатися до виборців, які не визначилися, через телерекламу в передачах, де супротивник не говорив своє. Переклад: Артем Чапай Автор: Джим Рутенберг Джерело: New York Times