12-річного Артемка поховали у дворі через п'ять днів після смерті. Мама продовжувала щодня розмовляти із загиблим сином. Сусіди виїхали, а вона залишилася у підвалі, щоб бути поруч. Це одна із тисяч жахливих історій про злочини російської армії у заблокованому Маріуполі, які щодня чують волонтери від тих, хто вирвався з пекла. Там залишилося ще 160 тисяч мирних мешканців (як заявив мер 28 березня). Бердянськ – тимчасово окупований російською армією, але з нього є можливість виїхати далі.

“70 тисяч гривень власних заощаджень я вже витратила за шість днів на допомогу людям у Харкові в цьому жахітті, – написала 1 березня харківська волонтерка Юлія Піменова на своїй фейсбук-сторінці. – Ці гроші були відкладені на відпочинок, бо я так мріяла мандрувати світом. Зараз вже інша мрія – просто подихати вільно і вижити з рідними під бомбардуваннями.