Чому США наполягали на позбавленні України ядерного потенціалу, як відбувалася приватизація державного майна, чи мала Україна шанс вступити до НАТО в середині 1990-х? Нині залишається дедалі менше свідків цих процесів, які від першої особи розповіли б про те, на якому фундаменті будувалася наша країна лише 20–25 років тому. ТЕКСТИ публікують фрагменти спогадів колишнього посла США в Україні від 1993-го до 1998 роки Вільяма Міллера (1931–2019), який працював тут під час економічної кризи, становлення олігархату та був провідником позиції США в питаннях ядерного роззброєння. Деякі його думки сьогодні здаватимуться наївними, деякі – аж надто актуальними. А частину проблем, схоже, не вдалося розв’язати й за 18 років, які минули від часу цієї розмови.

Гуманітарку на Херсонщину завозять лише волонтери. Кілька днів тому на Херсонщині російський снайпер застрелив волонтера Антона Кушніра, який доставляв необхідні товари мешканцям окупованих територій. Поговорити про гуманітарну ситуацію на Херсонщині та роботу волонтерів ми вирішили з координатором волонтерського руху Нової Каховки. Зараз він виїхав до Грузії, проте на правах анонімності попросив називати його лише на ім’я – Стефан.

"Фашистські уряди приречені програвати війни, бо за своєю природою не здатні об’єктивно оцінювати силу противника"Умберто Еко

Нам всім треба сказати це вголос і визнати: Росія – це фашистська держава, а її реальна ідеологія – фашизм. Професор Йєльського університету Тімоті Снайдер у своїй колонці для The New York Times пояснює на конкретних прикладах, чому Росія повністю відповідає всім науковим критеріям такої держави. «Тексти» переклали цей матеріал з невеликими скороченнями.

Олаф Шольц, Еманюель Макрон та Маріо Драгі все більш активно просувають ідею підписання мирного договору із Росією, і між рядків цього наративу читається бажання допомогти Путіну «зберегти обличчя». На відміну від США, які продовжують підтримувати українську оборонну стратегію. Видання Politico напередодні опублікувало матеріал про мотиви ключових європейських лідерів та перспективи такого розвитку подій – і чим це загрожує Україні. «Тексти» переказують ключові тези.

Минулого тижня американське видання The Washington Post опублікувало фрагменти з виступу колишнього посла Китаю в Україні Гао Юйшен на одній з наукових конференцій. Дипломат, якого вважають одним з найкращих фахівців з питань Росії в Китаї, дуже неприємним для Москви тоном розписав причини її майбутньої поразки. Тези його виступу опублікувало гонконгське видання Phoenix News, проте згодом видалило публікацію.Американський відставний дипломат Девід Коуїг (David Cowhig) у своєму блозі про переклади з китайської додає контекст до цієї ситуації й пропонує переклад скандальної публікації. ТЕКСТИ наводять переказ цього допису та статті Гао Юйшен за цим джерелом.

Користувач твіттера @kms_d4k, який ідентифікує себе як українського військового інженера та офіцера саперного підрозділу, розповів про нещодавню операцію зі знищення понтонної переправи росіян. ТЕКСТИ наводять переклад треду від першої особи.

Санкції задовго до війни в Україні стали одним з основних методів, якими Сполучені Штати утверджували свою першість у світі. Тільки за останні 20 років Вашингтон використовував санкції, націлюючи їх на фінанси терористичних мереж або наркодилерів, і вживав ще більш далекосяжних заходів, щоб заморозити економіку окремих країн. Фактично, це інструмент зовнішньополітичної боротьби. Видання Vox зробило детальний розбір того, чому Байден і його оточення так сильно повірили в цю економічну зброю і як вони могли прогледіти потенційні проблеми. "Тексти" наводять його скорочений переклад.

Останнім часом на заході з’являється все більше критиків санкцій проти Росії, мовляв, «немає достатньої стратегії стримування», а тому заходи, які вживаються, неефективні. Професор політології Королівського коледжу в Лондоні та керівник тамтешньої програми з вивчення Росії Сем Грін переконаний, що такі розмови лише шкодять спільній справі всього цивілізованого світу – покарати росіян за невиправдану війну проти України. Напередодні він опублікував блог, де коротко пояснює, чому санкції насправді працюють. «Тексти» переказують цей тред.

Політично активних українців турбує питання, що робити з “хорошими росіянами” — не в прямому сенсі, а в політичному. Чи підтримувати їх, чи, навпаки, пояснювати світові, що таких не буває і ми воюємо не з божевільним диктатором, а з російським народом. Старий бандерівський анекдот винесемо за дужки та запропонуємо свою версію відповіді.