Бачити мертве тіло, відчувати запах, який ні з чим не сплутаєш, — це щоденні реалії роботи пошуковців. «Я вирішила, що треба спробувати торкнутися тіла і потім вирішити, чи зможу я працювати далі», — згадує свій перший досвід Катерина Ротаренко. Вона змогла. І тепер її робота полягає в тому, щоб повертати додому тіла тих, хто значиться в списках зниклих безвісти.

Який шлях проходять близькі зниклих безвісти, що звертаються до ворожок та екстрасенсів, і яку роль у цьому процесі відіграє держава?«Магічне мислення», до якого вдаються родичі зниклих, часто є реакцією на стрес і безвихідь, у якій вони опиняються. Держава замість системної психологічної роботи з такими людьми (а їх десятки тисяч) фактично легітимізує ворожок та екстрасенсів, яких можна побачити навіть в ефірі єдиного телемарафону, що фінансується коштом платників податків.