Командир батальйону — особа, від рішень і здібностей якої безпосередньо залежить, чи зупинять просування противника на конкретній ділянці, чи вдасться відкинути ворогів і звільнити невеликий населений пункт. По-справжньому талановитий комбат вдало організованим маневром змусить кацапів тікати у стилі “Москва — Воронєж фіг догоніш” і здаватися в полон десятками, а міні-Жуков на такій посаді може за один штурм покласти половину батальйону і претендувати на орден Богдана Хмельницького.

Н-ський окремий батальйон ТрО вже приблизно рік на передовій. І вже два в зоні бойових дій. Без жодних ротацій. Та разом із тим досвід служби в батальйоні спростовує поширені стереотипи, які відлякують від мобілізації.

«Влітку хлопці просиділи на позиціях 52 дні, з яких 8 були в повному оточенні. І вони, не дочекавшись наказу залишити позиції, вийшли з оточення самі. Вийшли зі зброєю. Ніхто й не сподівався побачити їх живими… Туди не було можливості підвезти ні воду, ні їжу. Думаєте, їх похвалили чи нагородили? Ні. Групу намагалися звинуватити в самовільному залишенні позицій», — розповідає Андрій (ім’я змінено на прохання співрозмовника), командир роти одного з підрозділів, який нещодавно повернувся з Покровського напрямку.

Ротна каса — це кошти, які бійці щомісяця здають зі своєї зарплати на різні спільні потреби, повʼязані зі службою. Така практика існує майже в усіх українських військових підрозділах, із представниками яких ми спілкувалися.Це явище — яскравий вияв притаманної українцям самоорганізації. Сьогодні на рівні рот у війську фактично функціонує неформальна система, яка допомагає підрозділам виконувати бойові завдання і підтримувати боєздатність, компенсуючи прогалини армійської логістики й складнощі застарілої системи документообігу.Read in English

Останнім часом у публічному просторі дедалі частіше постає питання, що робити з приданими до бригад частинами ТрО. Ті, хто є частиною цього роду військ, часто нарікають на неналежне ставлення до них з боку бригад у складі Сухопутних військ. Водночас останні закидають "трошникам" слабку підготовку і забезпечення. Ці взаємні закиди є свідченням браку довіри між двома формаціями й потреби реорганізувати Сили тероборони.Щоб зробити дискусію довкола проблем ТрО збалансованішою, Texty.org.ua публікують думки військовослужбовців: одного з ТрО, іншого із Сухопутних військ. Обидва служать на передовій.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку “РАО” Дмитро пише про військове майно. Третя розповідь “А.У.Є.!” про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, які мали колись проблеми із законом. У четвертому фрагменті “Дід” Дмитро розповідає про “олдскульних” солдатів. П’ята історія присвячена командно-спостережному пункту. Сьогоднішня розповідь про навчальний артилерійський полк.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку “РАО” Дмитро пише про військове майно. Третя розповідь “А.У.Є.!” про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом. У четвертому фрагменті “Дід” Дмитро розповідає про “олдскульних” солдатів.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки “Усе на три літери” бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У другому уривку Дмитро пише про військове майно. Сьогоднішня розповідь про строкатий склад людей на фронті, зокрема тих, що мали колись проблеми із законом.

Texty.org.ua продовжують публікацію фрагментів майбутньої книжки бійця ЗСУ і журналіста Дмитра Крапивенка. Перший розділ “Бог” про ставлення до віри та релігії на фронті можна прочитати за посиланням. У цьому уривку Дмитро пише про військове майно.

Починаємо з розділу “Бог”. За однією з найпоширеніших версій, автором сентенції про те, що в окопах не буває атеїстів, є американський капелан Вільям Камінгс, який брав участь у битві за Батаан (Філіппіни) у 1942-му. Хороша фраза як для проповіді. І сан, із яким не посперечаєшся.