Кілька днів тому в Україну після довгої перерви повернулися магазини іспанської компанії Inditex, якій належать бренди Zara, Oysho, Massimo Dutti, Bershka, Pull and Bear, Zara Home та Stradivarius. Багато киян рушило на шопінг до цих магазинів, і вже до відкриття біля входів до них вишикувалися черги.

Рух секонд-хенду у світі набирає обертів. Якщо раніше це було пов'язано з певним ступенем сорому, то тепер культура змінилася, стигма щодо носіння вживаного одягу зникла, і речі з секонду стали ознакою "просунутості".

Світова індустрія моди виробляє мільярди одиниць одягу, чимало з якого не продається й опиняється на смітниках. Експерти кажуть, що боротьба з надмірним виробництвом одягу, яке шкодить довкіллю, вимагатиме радикальних змін у виробництві та законодавстві.

Куртки з Туреччини для українських військовослужбовців, що стали об’єктом розслідування журналістів, точно були зимовими, а не літніми, як про це писали розслідувачі. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») за результатами попередньої перевірки розповів голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Євген Грушовець.

Китай переживає рекордну спеку, і разом зі зростанням температури зростають продажі засобів захисту від сонця, які забезпечують майже повне покриття, пише GlobalNews.

Ксенія Самойлич — інженерка-геологиня за фахом, а Марина Пальченко — фінансистка, обоє мешкають у Дніпрі. Раніше бачилися на гуртку шиття — спільне хобі й дало старт їхній волонтерській справі. Зараз майже рік, відколи від початку повномасштабної війни вони зібрали майстринь, щоб шити для бійців ЗСУ. Кравчині вбирають воїнів, які після поранення потребують у шпиталях спеціального, “адаптивного” одягу.

Днями український fashion-бренд 91lab (RITO Group) презентував колекцію трикотажу, присвячену творчості Марії Примаченко.

Під час показу минулого тижня у Києві моделі демонстрували довгі в’язані сукні, брючні костюми та спідниці в національному стилі – авторську колекцію Striy.

Спершу кілька суконь, потім сорочки, а тоді туфлі і верхній одяг. За три роки в моєму гардеробі з’явилося українського вбрання практично у кожній категорії речей. Якщо перше пальто компанії Folk L’OR із Львівщини купувала кілька років тому з думкою, що треба підтримати національного виробника, то нині вибір такого гардеробу – повсякденність, а не патріотичний жест. З огляду на черги до кас у магазинах українського одягу на Хрещатику та деінде в центрі Києва, це звичний вибір для громадян. Ми поговорили з тими, хто, створює бізнес, одягаючи країну. Автор: Ярослава Тимощук

Моя мама передбачливо зберегла у шафах радянські повзуни, в котрих виходили ми з братом, “для онуків”. Тоді з неї сміялись. Аж виявилось, що через 25 років ці предмети радянського легпрому змогли стати у пригоді щонайменше двом дітям сучасної незалежної України. Натомість за ці роки шити якісні повзуни в Україні майже розучилися: тканина, що легко линяє, рветься й розтягується та кнопки, що не витримують часто й кількох одягань — це враження від абсолютної більшості придбаного українського дитячого одягу. Натомість самі виробники від імені профільної асоціації нарікають на засилля секонд-хенду, дешевих китайського та турецького шмаття, а також відсутність державної підтримки, які нібито заважають їм виробляти передовсім якісний продукт. Чого не вистачає українському виробнику, аби одягти у “своє” співвітчизників — з’ясовував Олексій Воронин.