У Путіна закінчуються ідеї та боєприпаси, російське військове керівництво воює між собою, а наступ Росії обертається пшиком. Та чи зможе цим скористатися Україна, ― запитує The Economist. Наводимо переклад тексту.

Стівен Біддл – військовий експерт, історик, письменник і професор з міжнародних відносин в Колумбійському університеті – аналізує для Warontherocks наступальні маневри у межах російсько-української війни й визначає їхній вплив на сучасне введення війни. ТЕКСТИ наводять скорочений переклад статті.

На одному з перехресть біля побитої уламками посадки зупиняється "беха" (бойова машина піхоти, БМП). Над розпеченою бронею парує повітря. Довгий ствол гармати щойно виплюнув чергову порцію металу по вогневій точці рашистів – тепер там радісно вирує полум’я та щось вибухає.

Комбат не спілкується, лише коротко кидає: "Говорити не можу — працюю". У нього червоні від постійного недосипання та пилу очі, запорошена борода й до чорного засмагле, зі світлими плямами від окулярів обличчя

На супутниковому знімку Планет видно 9 знищених літаків на військовому аеродромі в Новофедорівці поблизу Саків в окупованому Криму. Також видно, що були знищені капоніри, в яких зберігалися боєприпаси. Нагадаємо, що там 9 серпня пролунала серія вибухів. Росія заявила, що причина полягає в необережному палінні, офіційні українські особи уникають прямих коментарів. Зі знімків видно, що удари були точними. Яка саме зброя використовувалася, поки що невідомо.

Користувач твіттера @kms_d4k, який ідентифікує себе як українського військового інженера та офіцера саперного підрозділу, розповів про нещодавню операцію зі знищення понтонної переправи росіян. ТЕКСТИ наводять переклад треду від першої особи.

Росіяни готуються до тривалої війни. Замість того, щоб згладжувати військові поразки та відсутність стратегічних успіхів, пропаганда «накачує» суспільство страхами про ймовірний напад України на територію РФ, а також проводить прямі паралелі з «великою вітчизняною війною». Це дозволяє виправдовувати жертви й відсутність результативних переговорів, активізувати мобілізацію та переведення економіки на військові рейки, шукати способи закуповувати воєнні технології, а також відкривати нові фронти, пишуть аналітики Джек Вотлінг і Нік Рейнолдс з Королівського інституту об’єднаних служб з питань оборони та безпеки (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies). «Тексти» вивчили їхню ґрунтовну доповідь про поточну ситуацію та перспективи її розвитку – і дуже стисло наводять головні тези. Документ базується на численних інтерв’ю, проведених авторами з українськими та західними військовими – учасниками описуваних подій.

РФ поспішає здобути якісь "перемоги" до 9 травня, що може впливати на їхні оперативні рішення на полі бою у наступні тижні. Про це йдеться в огляді британської розвідки, який публікує міністерство оборони Британії.

Очікуваний найближчим часом масштабний наступ російських військ на Донбасі задля отримання повного контролю над Донецькою і Луганською областями може розгортатися щонайменше за двома сценаріями: «великого» і «малого» оточення українських позицій. Генерал-майор армії Австралії у відставці, залучений експерт американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Мік Раян розмірковує про те, які фактори вплинуть на вибір ворогом того чи іншого сценарію. «Тексти» наводять головне з треду.

Стратегію української армії у протистоянні російській окупаційній навалі можна описати у вигляді алгоритму із кількох послідовних кроків. Подави супротивника в небі, заблокуй пересування на підступах до великих міст, змусь їх оточити міста і розтягнутися вздовж доріг, після цього задай удару по колоні, перерізавши постачання – і потім контратакуй. Цю формулу описує у своєму мікроблозі професор і головний редактор журналу «Війна в історії» Філіпс О’Браєн. За допомогою карт він показує, чому ця стратегія українців є ефективною.