Ця стаття знаменитого перуанського економіста Ернандо де Сото присвячена стану справ у "розвинутих демократіях", однак безпосередньо стосується ситуації в Україні. Автор закликає врятувати систему "спільних економічних фактів", яка дозволила глобальне зростання успішних економік, в той час як у нас таку систему ще тільки потрібно створити. Автор: Ернандо де Сото, для Блумберг Бізнесвік

Отець Арсеній виглядає на 50 з лишнім років (хоча бороди роблять ченців старшими років на 20) і відомий настільки, наскільки це можливо – у Афінах його знає кожен, з ким я розмовляв. Його називали “чудовими мізками” і “сірим кардиналом”. “Якби Арсенія поставити на чолі урядового департаменту з питань нерухомості, у Греції вже давно був би Дубай, - сказав мені успішний столичний брокер. - До кризи, звичайно”. Частину 1 читайте тут

Після систематичного грабування власної скарбниці, після разючого ухиляння від сплати податків і творчого підходу до бухгалтерської звітності греки впевнені в єдиному: вони не можуть довіряти іншим грекам. Крім боргу Греції у 1,2 ТРЛН доларів (згрубша це десь по 0,25 млн на кожного грека), у країни є значно похмуріший дефіцит — дефіцит довіри.Поки Волл-стріт задається питанням “Чи оголосить Греція про дефолт”, кореспондент журналу “ВенітіФейр” Майкл Льюїс поїхав у афонський монастир Ватопед, завдяки якому й упав останній грецький уряд, що відкрило весь жах економічної прірви країни.Від ТЕКСТІВ: загалом слово "Греція" в цій статті легко можна замінити на слово "Україна" — буде чудовий аналіз нашої ментальності. Можливо, "візантійщина" — це не стиль ведення політики, а ставлення кожного окремого громадянина до своїх обов'язків і ближніх.

Хай йому Грець, цьому євро! Після двох місяців блефу і порожніх погроз Європейський союз, нарешті розкрив подробиці фінансового порятунку Греції. Проект був оприлюднений на прес-конференції в неділю у Брюсселі - після телефонних переговорів між урядами 16 країн, що використовують єдину валюту, оприлюднює деталі журнал The Economist. Підготував: Сергій КЛИМКО

Більшість українців звикли скаржитися на свою долю і нічого не робити, аби покращити своє життя. Тому ми зібрали історії людей, які під час кризи і наперекір їй розпочали власний бізнес і при цьому почувають себе чудово. Дізнавався про малий бізнес в часи кризи Богдан Малиновський

Прості громадяни не перестають злитися на представників українського політичного істеблішменту. Воно й зрозуміло: за старою радянською звичкою громадяни чекають від влади захисту і опори. А коли не отримують цього, то розчаровуються і несуть своє розчарування на виборчі дільниці. Поведінку влади досліджував: Антон ЗІКОРА

Pиторична логіка оточення Януковича - «До Європи з Росією» - напрочуд близька очікуванням більшості європейських держав. Київ, що постійно дратує Москву, не цікавий країнам, чий розвиток безпосередньо залежить від споживання російського газу... Після російсько-грузинської війни одних з польських філософів і публіцистів написав: «Коли настане час справжнього випробування, ми зможемо розраховувати тільки на себе». ...Україна приблизно знає, коли настане її «час справжнього випробування». Це буде 2017 рік. Кінець Європи побачив:Сергій БРУСНИЙ

Істерика регіоналів та Рахункової палати щодо банкрутства України сильно перебільшена. Якщо вони не збираються організувати країні дефолт своїми руками. Але в довгостроковій перспективі країну врятує лише скорочення соціальних видатків. Борги вивчав Тимофій Крамарів

Проблеми Греції і її сусідів фактично поставили під сумнів експеримент з об’єднання 16 різнорідних країн у єдиний валютний союз. Минулого тижня паніка поширилася на Португалію та Іспанію, інвестори переконані, що, як і Греція, уряди цих країн не зможуть приборкати роздуті бюджети. До такого невтішного висновку приходить "Нью Йорк Таймс". В нестримних соціальних виплатах і фальсифікації звітності легко можна побачити аналогії з Україною. Дімітріс Даміанідіс, вчитель середньої школи, є рішучим прихильником соціалістичного уряду Греції. Але це не зупинило його від страйку, на який він вийшов разом з сотнями тисяч інших працівників державного сектору, які боролися за 28000 євро щорічної пенсії, яку він розраховує отримувати після 60 років.