«У нас достатньо зброї, навіть грошей, але критично не вистачає людей», — розповідає один із наших авторів, який служить у ЗСУ. Про брак людей на фронті говорять усі. Комплекс проблем із мобілізацією, СЗЧ та всім іншим обговорено детально, і ми сьогодні поговоримо про те, як можна спробувати залучити європейських добровольців. Що потрібно зробити, щоб вони їхали більше і постійно.

Європа стикається із загрозами з двох боків: російського та американського. Вплив дезінформації в таких умовах тільки зростає. Що може зробити демократичне суспільство, щоб протистояти таким небезпекам? Про це розповідає відомий дослідник російської дезінформації та журналіст Пітер Померанцев у своєму виступі в Празі. Texty.org.ua пропонують переклад лекції, адаптований у текстовий формат.

«Росіяни виїхали прямо з лісу, колись там суцільні болота були, але ще за Радянського Союзу там провели меліорацію, з’явилася сяка-така дорога. От по ній вони і виїхали», — розповів свого часу Texty.org.ua про пересування однієї з колон окупантів на півночі Київщини мешканець Макарівського району.

Харківські архітектори спроєктували експериментальний будинок-вітрило для родини з трьох поколінь, повідомляє Pragmatika.

Texty.org.ua пропонують переклад матеріалу, опублікованого на сайті Euromaidan Press, про воєнні проблеми України, які більше не можна ігнорувати. Автор статті — Tatarigami, військовий оглядач, OSINT- і GEOINT-аналітик, засновник Frontelligence Insight. Ви можете стежити за ним на платформі X.

Більшості російських лібералів складно уявити Чечню чи Дагестан як окремі держави, а ситуація з Україною ще складніша. Ідея єдності російського народу, яка говорить, що українці, білоруси і росіяни — це одна нація, незважаючи на всі культурні та етнологічні відмінності, є панівною серед ліберальних політиків держави. Але чому?

Без примусової мобілізації фронт може посипатися, а Україна програти війну і втратити значну частину територій і людей, а то й узагалі зникнути. Тоді тим, хто не хоче воювати сьогодні в українській армії, доведеться потім воювати в окупаційній. Здавалося б, екзистенційна загроза, про яку багато сьогодні говорять, мала б вплинути на ставлення до мобілізації і збільшити кількість охочих захищати Батьківщину, але ні. Натомість у суспільстві зростають напруженість і взаємна ненависть, яку активно роздмухує російська пропаганда. Як це змінити?

Україна не може так розкидатися людьми, як Росія. Здається, це загальновідома істина. І хоча її постійно повторюють керівники держави й ЗСУ, на практиці дотримуються далеко не всі. Одне зі свідчень — звільнення командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля, який, попри давні звинувачення в нехтуванні людськими життями, стрімко робив військову кар’єру. Але як уникнути невиправданих смертей на фронті?

Вдосконалення навичок інструментів штучного інтелекту (ШІ) в когось викликає захват, у когось паніку, а в багатьох питання, що саме і як швидко змінюватиметься у світі у зв’язку з розвитком цих технологій.

Уявімо, що в структурі МО чи Генштабу є люди, які відповідають за пошук і швидке впровадження в ЗСУ рішень, що бережуть життя, збільшують потенціал наших військ і взагалі реагують на поточні виклики. Отже, що вони мають зробити, коли бачать, що ворог нарощує використання дронів (а це стало видно минулої осені)?