Річ у тому, що Сеул вважає Північ чимось на кшталт "ДНР". А це ж мільйони людей, що застрягли у минулому. Уявіть собі, що хоча б мільйон нових громадян переїхав на Південь. Що б вони там робили? Жебракували? Мільйони безправних людей отримали б право голосу, не маючи уяви про політичне життя і різні популісти ними б маніпулювали, як хотіли? Автор: Євген Лакінський

У другій частині своєї книжки американський дослідник Донбасу Куромія визнає, що був занадто оптимістичним. Проте оптимізм в історика не цілком вичерпався, тому він припускає, що прихильність частини мешканців регіону до Москви в майбутньому легко зміниться на свою протилежність. Книжка цікава. І фактажем, і голосами мешканців Донбасу, і, зрештою, історією одного позитивного стереотипу, що сформувався у відповідь на стереотипи негативні. Читав: Олег Коцарев

В «Аптекарі» дещо менше еротичних сцен, аніж це буває у Винничука зазвичай. Але хочу відразу заспокоїти потенційних читачів: по-перше, секс в тій або іншій формі все-таки трапляється, а по-друге, книжці притаманний потужний і пульсуючий еротизм внутрішній. Романтичного, сказати б, характеру. Книжка Юрія Винничука «Аптекар» (видавництво «Фоліо») однозначно належить до найочікуваніших новинок цієї осені. Читав: Олег Коцарев

«Я не знаю, хто тепер буде при владі, як складеться доля цієї країни, чи буде розділення, децентралізація, чи взагалі нічого в політиці не поміняється, але я абсолютно точно знаю, що живу серед прекрасних, добрих, чарівних людей. Знаю, що на Майдані донецькі пацани браталися зі львівськими, студенти читали пролетаріям вірші, ультраправі виносили з поля бою оглушених гранатами анархістів, а буддистські монахи стояли поряд із православними. І це – перемога». 27 січня 2014 року Давид Тремор, пост на Фейсбуці. Неурядова польска організація Ośrodek KARTA, котра займається документуванням історії Польщі та Центрально-Східної Європи, готує до друку книгу «Сила Майдану» в якій зібрано максимальну кількість свідченнь учасників Революції Гідності. Ми публікуємо частину книги. Читаємо і згадуємо, як це було.

Ми вибрали сім найкращих творів про події останніх двох років. Письменники не осмислюють, інтерпретують чи обігрують події, скоріше збирають факти. Звідси – тяжіння до документалізму, що виводить окремі книжки на межу документальної прози. Звідси - регулярне потопання в деталях. Хочеться вірити, що нинішні книжки про війну і Майдан готують ґрунт для подальших проривів і відкриттів. Огляд Олега Коцарева

У видавництві «Фоліо» з’явилися друком два детективні романи чи скоріше повісті Андрія Кокотюхи. Перша зветься «Адвокат із Личаківської», друга – «Привид із Валової». Події обох книжок відбуваються у Львові в 1900-х роках, а головний герой, правник на ім’я Клим Кошовий, емігрує в це місто з Києва, що був тоді в складі Російської імперії. Бо там у нього виникли проблеми політичного характеру через зв’язок із українським рухом. Читав: Олег Коцарев

Також краще купують сучасну українську прозу з глибоко прописаним соціальним тлом: такі твори беруть нагороди в конкурсах, з’являються в списках бестселерів. Думаю, соціальна проза про українські події найновішого часу стане трендом на найближчі роки. Сподіваємося знайти вартісні тексти. Про те, як революція і війна змінили читацькі уподобання розповідає головна редакторка одного з набільших видавництв «Клубу Сімейного Дозвілля» «КСД») Світлана Скляр Розмовляв: Олег Коцарєв