В Угорщині Громадський фонд викупив будівлю і створив один з найбільших музеїв у світі, присвячений тоталітарному терору. Стіни буквально просякнуті кров’ю і сльозами, й організатори музейної експозиції постаралися, щоб відвідувачі відчули це аж до мурашок по спині. Проспект Андраші – один із найкрасивіших у Будапешті. Під широкою вулицею, яку називають ще «Єлисейськими полями», прокладено найстарішу в континентальній Європі гілку метро. Стилізовані під ті, перші, вагони зупиняються на станціях, вигляд яких фактично не змінювався з часу відкриття Будапештського метрополітену в 1896 році.

З чим асоціюється Галичина 1920х-1930х років? З ОУН, пацифікацією, греко-католицькими панотцями, з народними традиціями, або вже з батярами та львівськими кнайпами. Але окрім всього цього, у довоєнній Галичині буяло багате літературне життя. Зокрема й україномовне. Були українські літературні клуби, журнали, богемні тусовки. Були чудові повісті і оповідання. І було, зокрема, багато талановитих жінок-письменниць. В богемну Галчичину 30-х поринув: Євген Лакінський

Вибачте за неапетитність образу, але для мене символом суспільної трансформації Польщі став прапорець із написом «Це мій песик зробив!», який був турботливо кимсь встромлений у купку собачого лайна. Цю купку із прапорцем я побачив просто перед варшавським будинком, у якому винаймав мешкання. Вочевидь, цей символ потребує тлумачення. Історію ідей, котрі привели до успіху вивчав: Олександр Зінченко

Історичні пам'ятники Донбасу здебільшого перебувають у жахливому стані, а деякі й зовсім втрачені назавжди. Ні місцева, ні державна влада жодним чином їх не підтримує. Поширення руїни досліджував Денис Казанський, більш відомий як Frankensstein.