Читач Texty.org.ua надіслав нам переклад статті Джона МакВортера, що вийшла на сторінках The Atlantic. Нижче подаємо перекладений матеріал, який нам здався цікавим, але дискусійним.

Хто, на вашу думку, краще впорається із вирішенням Надзвичайно Важливої Глобальної Проблеми: згуртована когорта однодумців-інтелектуалів, озброєна знаннями та владними повноваженнями, чи строкатий "циганський табір" ліберальних демократів,... Автори: Генрі Фаррелл (університет Джорджа Вашингтона), Косма Рохілла Шалізі (інститут Карнегі Меллон\Санта Фе)

Серед усіх існуючих систем влади демократична система не виглядає найбільш привабливо. Так, за демократії дуже часто до вершин влади потрапляють нахабні демагоги - що майже неможливо у системах, що базуються на ринково-економічних чинниках (наприклад, корпорації). Право керувати іншими часто отримують не найздібніші та найрозумніші - натомість у системах з ієрархічною "вертикаллю влади" це трапляється значно рідше. Учасники демократичного процесу впевнені, що тільки вони мають рацію, і не схильні прислухатися до опонентів. Але саме через ці свої якості демократична система найкраще придатна для знаходження рішень складних проблем. Автори: Генрі Фаррелл (університет Джорджа Вашингтона), Косма Рохілла Шалізі (інститут Карнегі Меллон\Санта Фе)

Мирослав Попович – філософ, історик і громадський діяч, академік Національної академії наук України, директор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

Гадаєте, головний рушій прогресу - це наука? Технологія? Релігія? Бізнес? Ні, головний рушій та гарант ефективності прогресу - це влада. Найкраща притча про сучасний прогресс людства, була написана, як ведеться, задовго до свого часу. У 1861 році Імре Мадач опублікував твір «Трагедія людини». Ця віршована драма, досі залишається наріжним каменем угорської літератури.