"Десятиліття тому ми не мали консенсусу щодо того, як назвати роки, котрі чекали нас попереду - і це можна було б вважати тривожним знаком. Нульові? Подвійні нульові? Дірочки? Бублики? Всі ці назви пропонувалися для майбутнього, поки 90-ті добігали кінця. І навіть коли всі рекламники вкупі з редколегіями провідних газет країни не змогли вигадати вбивчу назву заздалегідь, навіть тоді ми були впевнені - принаймні до кінця десятиліття ця проблема вирішиться сама собою". Ребекка Мид із журналу "Нью Йоркер" пробує пояснити, чому для останніх 10 років американці так і не придумали назву. Читав і перекладав: Сергій КЛИМКО

Наприкінці року прийнято складати рейтинги, підбивати підсумки і робити прогнози. Останнє – справа невдячна. Рейтинги – це довге вовтузіння з критеріями і купа ображених на виході )). А от підсумки – річ суб'єктивна і тому приємна. Редакція ZaUA.org спробувала підсумувати 2009-ий – що нас засмутило і що порадувало. ЗАСМУТИЛО

Тема вільних економічних зон стала червоною ганчіркою для «нової» помаранчевої влади. Від часу скасування «податкових дірок», як називали спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку тодішні міністр економіки Сергій Терьохін і міністр фінансів Віктор Пинзеник, до теми відновлення пільгових режимів поверталися вже не один раз. Проте далі слів справа не пішла. Ми не аналізуватимемо тут принади такого режиму для України (бо в загальних рисах більш-менш знаємо, до чого це може призвести в українських реаліях – до завезення м’яса без податків), натомість помріємо, як це могло би бути, якби ми були грузинами. Отже, третя частина віртуального екскурсу ZaUA.org у грузинську економіку: вільні економічні зони. Частина перша - про грузинський досвід реформування податкової системи

Ви, певно, звернули увагу на те, що останнім часом в логіці дій уряду все частіше окреслюєься бажання що-небудь заборонити, обмежити чи принаймні взяти під контроль – на противагу проголошуваним колись тенденціям роздержавлення, плюралізму та іншої свободи підприємницької діяльності. Як на мікро-, так і на макрорівні держава починає втручатися у справи бізнесу і в приватне життя українців. Вона забороняє - і ми маємо розібратися, що за механізми примушують урядовців і депутатів до дій, які протирічать їхнім партійним програмам і передвиборчим обіцянкам. Юлін прогібішн досліджував: Микола ПОЛІЩУК

В умовах, коли в Україні держава – в особі мандрівного мішка обіцянок і за сумісництвом прем’єр-міністра – перебирає на себе усе більше прав і обов’язків, боїться продавати заводи, «бо криза і дешево» доречно буде поговорити про те, як грузини приватизують державне майно. Цей текст - друга частина екскурсії ZaUA.org грузинським реформаторським досвідом. Першу частину - про грузинську податкову систему - читайте тут. Грузинську приватизацію вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

Чому більшість пенсіонерів отримує кількасот гривень щомісяця, а окремі привілейовані категорії - десятки тисяч? Як змінити ситуацію, щоб ніхто - по можливості - не пішов ображеним? Чи можна довести до кінця пенсійну реформу, якщо в уряду немає ані коштів, ані бажання? ZaUA.org попросив відповісти на ці питання Миколу КУЛЬЧИНСЬКОГО - голову підкомітету з питань законодавства у сфері пенсійного забезпечення комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Підготував: Юрій ПАЛІЙЧУК

ZaUAorg починає серію публікацій про економічні перетворення у братній державі - революція відбулася там всього на рік раніше, ніж в Україні, проте за темпами реформ грузини обігнали нас щонайменше років на десять. Перший матеріал – про податкову систему, бо по суті вона стала одним із головних чинників стрімкого економічного зростання, залучення іноземних інвестицій і потенціалу такого піднесення на майбутнє. У рейтингу Світового банку Doing business 2010 грузини мають 11-те місце. Україна – 142-е зі 180. Грузинську податкову систему досліджує: Тимофій КРАМАРІВ

3 березня 1986 року четверо провідних вчених Китаю, ветеранів ракетно-космічних програм, направили звернення лідеру країни Ден Сяопіну, згадує"Нью-Йоркер". Їхній лист попереджав: десятиліття невпинної мілітаризації підірвало громадянські наукові установи країни і Китай повинен невідкладно приєднатися до «нової технологічної революції» - інакше країна залишиться позаду прогресу. Підготував: Сергій КЛИМКО

Ми звикли до того, що наші співгромадяни масово працюють за кордоном – в країнах ЄС, у Росії, навіть у Азії. Однак є й такі, що їдуть в Україну працювати з інших держав. Це свідчить про те, що у нас ще не найгірше. Принаймні, краще, ніж у низці країн Африки, В’єтнамі, Китаї чи Молдові, які постачають до нас основну масу гастарбайтерів. Але невже у нас краще, ніж у Білорусі? Білоруських заробітчан в Україні досліджував: Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

У жовтні було офіційно зафіксовано найбільше зростання проблемних кредитів за останні дев’ять років. Не в змозі примусити позичальників сумлінно обслуговувати залучені позики добровільно, банкіри заходилися лобіювати законодавчі зміни, які посилюють санкції за ігнорування розрахунків з фінустановами. Що більше в портфелях банків накопичуватимуться безнадійні кредити, то жорсткіші санкції можуть застосовуватися до несумлінних позичальників. Проблему кредитного ярма досліджував: Павло КОНТРАКТОВИЧ