#досвід

Статті

Польські реформи. ПіС додає соціальну та «державницьку» складову до ліберальної економіки, яка була збудована в попередні десятиліття

Виплата 500 злотих на дитину кожній сімї, 13-та пенсія персонерам, збільшення мінімальної зарплати та заборона торгувати в неділю. Це з одного боку. З іншого – 0% на зарплату молоді до 26 років та зниження ставки податку на прибуток підприємств для фірм з оборотом меншим, ніж 1,2 мільйона євро – із 15% до 9%. Такі основні нововведення запроваджує в економічній політиці ПіС. Автор: Пшемислав Антас, член правління Інституту свободи. Юридичний та податковий радник. Експерт у галузі комерційного права, оподаткування та організації правосуддя. Має багаторічний досвід ведення податкових спорів та надання юридичних послуг суб’єктам господарювання. В даний час керує власною юридичною фірмою, раніше був менеджером у міжнародній консалтинговій компанії.
Статті

Польща була ліберальною. Але більше не хоче. Чому там тепер не задоволені реформами Бальцеровича

Коли тридцять років тому починалася польська трансформація із соціалізму в капіталізм, передбачалося, що цей процес буде "поверненням до нормальності". Звісно, це була лише ілюзія. У політичній економіці ніколи не буває ніякої "нормальності". В Польщі за минулі три декади відбулася глибока переміна соціальних стосунків. Одним відкрилися незнані доти можливості. Проте одночасно для значно більшої кількості людей ця переміна означала тривалу відсутність можливості реалізувати пробуджені соціальні прагнення. Автор: Рафаль Вось, провідний польський економічний журналіст. Серед інших спрацював з "Dziennik Gazeta Prawna", "Polityka" і "Tygodnik Powszechny". Випускник права та міжнародних відносин Варшавського університету та Гамбурзького університету. Лауреат польсько-німецької премії журналістики у категорії преси. Нагороджувався Асоціацією польських журналістів. Автор книги «Дитяча хвороба лібералізму» і «Це не країна для працівників».
Статті

Як програти Росії все у боротьбі за мир – досвід Грузії

У світі є ще одна країна, яка послідовно заганяючи себе в мирний процес позбулася 20 % своїх територій та фактично перетворила значну частину своїх громадян на біженців. Мова йде, звичайно ж, про Грузію. Попри те, що події описані там відбулися на початку вже таких далеких 90-х паралелі з тим, що відбувається в Україні сьогодні просто вражаючі. Автор: Андрій Гарасим
Статті

Уроки поразки-2. Три помилки українських активістів 2014-18 років: хибний діагноз, істерики, слабкі організації

Програш Петра Порошенка на президентських виборах одночасно став політичною поразкою активної «про-західно» налаштованої та нетерпимої до корупції частини суспільства. Зокрема й тих її представників, які щиро вважали, що саме діяльність Порошенка була основною перешкодою на шляху «до Європи». Втім, навряд чи вони бажали приголомшливої перемоги нової політичної сили, яка опирається на «просту людину», заграє з олігархами та не має потреби навіть вдавати, що співпрацює з активістами. Автор: Петро Буртянський

Підтримайте нас