Провінційність рідного регіону у випадку з творчістю цього донецького автора неабияк важить для створення ним окремого макросвіту у своєму черговому романі. Чесно кажучи, територіальна віддаленість від столичної еклектики завжди сприяла народженню оригінальних жанрів, а переможцем частенько виявлявся той, хто залишав центр заради периферії. Що ж до специфіки саме шахтарського краю, то одеський письменник Юрій Олеша, відбувши у 1930-х роках творчу поїздку на Донбас, значив, що поняття столиці віднедавна знищене. «Где главный город нового мира? – мучився він. – Может быть, лучшие умы сосредоточились там, где будет главное место по добычи угля?» Сучасну літературу Донбасу читав: Ігор БОНДАР-ТЕРЕЩЕНКО

Піар-технологи Віктора Януковича «розкрутили» бренди «шахтарського характеру» Прем’єр-міністра й загальної підтримки Донбасом «нашого Янека». За допомогою штучно насаджених міфів про героїчну специфіку краю та особливі властивості його мешканців маскується експлуатація місцевого люду тамтешніми скоробагатьками. Життя Донбасу підсумовував: Віктор НЕСТЕРЕНКО (для журналу "Сучасність")

Цей роман молодого дніпропетровського автора нещодавно став «відкриттям року» в Росії, нагадавши про такий самий успіх не менш «малоросійського» чтива на теренах СНГ, а саме – про лауреата премії «Російський Букер», харків’янина Михайла Єлізарова з його бестселером «Бібліотекар». От лишень герой цієї переможної книжки вимандрував з пострадянської Харківщини, а в пекельному опусі Дмитра Савочкіна описується позачасовий Донбас. З такої пам’яті вибиратися дуже важко.

Чому деякі люди для свого відпочинку вибирають це місце на Азовському морі? Думаю, відповідь проста: Білосарайська коса – один із найдикіших курортів України. Незважаючи на те, що вона знаходиться в годині їзди від Маріуполя, тут немає натовпів відпочиваючих, а на місцевому пляжі навіть кабінки для перевдягання - рідкість. Якщо ж пройти до кінця коси, то вони взагалі не будуть потрібні, оскільки тут можна сміливо купатися в чому мати народила. Правда, у суботу-неділю люди добираються і сюди, а слідом за ними приходять місцеві продавці зі своїми оригінальними закликалками: «У Івана Кузина - велика кукурудзина!»

Азовське море тепле і мілке - і тому не таке популярне серед відпочивальників: тут важко знайти пафосні дорогі готелі з купою зірок на фасаді, зате повно пропозицій недорогого відпочинку. А ще на Азові є гарячі джерела та лікувальні грязі. Автор: Антоніна Малєй