«Небезпека — всюди». Як працює водій маршрутки у прифронтовому Херсоні (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Херсонське видання "Міст" описало будні водія маршрутки, який працює під постійними обстрілами. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти репортажу.
Від Дніпровського ринку до кінцевої зупинки (вона зараз – неподалік площі ім. Павла Дубинди) автобус херсонського маршруту №5 частіше за все їде вже без пасажирів. Лише іноді привозить туди двох-трьох людей, які потім йдуть пішки у ще небезпечніші, ніж Дніпровський район міста, мікрорайони Кіндійку і Східний (туди громадський транспорт не ходить), щоб перевірити свої будинки, з яких виїхали через постійні обстріли.
На кінцевій зупинці автобус не затримується. Бере пасажирів, якщо вони чекають, і – якомога швидше – звідти. Бо площа Дубинди і прилеглі території – хоч і не «червона зона», але – вже дуже небезпечна частина міста. Тут зазвичай небагато пасажирів. Останнім часом – не більше п’яти людей на зупинці, а частіше – взагалі нікого.
«Зверніть увагу, на деревах виблискує ніби павутиння. Це – оптоволокно, на якому російські дрони літають» – каже водій автобуса Олександр.
За даними обласної військової адміністрації, у Херсоні живе близько 60 тисяч людей. Працює міське господарство, у тому числі громадський транспорт. Зараз маршрутна мережа формується з урахуванням безпекових аспектів. Тобто, тролейбуси і автобуси-маршрутки їздять лише там, де відносно безпечно. Деякі маршрути доводиться через небезпеку скасовувати.
Зараз маршрут №5 їздить з херсонського мікрорайону Шуменський до мікрорайону ХБК, а не як раніше до Кіндійки (окраїнний мікрорайон міста), – однієї з найнебезпечніших територій Херсона. Там неможливо їздити не тільки через російські артилерію і дрони, а й через розкидані з останніх міни-«пелюстки», на яких підірвалися кілька пасажирських автобусів.
«У Херсоні, – зітхає Олександр, – небезпека – всюди. Хіба що десь вона велика, а десь ще можна якось жити».
В Олександра є «цукорок», «ванільний цукор» (народна назва пристрою, прототип якого нагадував формою цукорницю) – аналізатор частот, що сповіщає про наявність поблизу дрона-розвідника або ударного дрона. В Херсоні «цукорок» – незмінний супутник і помічник водія маршрутки, хоча й не всі водії мають такий пристрій.
«Це, – каже Олександр, показуючи на свій аналізатор – відносно простий детектор дронів. Він показує лише ступінь загрози у відсотках, попереджає, що поблизу літає якась погань – розвідувальна або ударна. Але не завадило б мати кращий детектор, який перехоплює відео з дронових камер, бо попереджений, отже, озброєний».
Себе водій маршрутки порівнює з жонглером: «Я – ніби жонглер: треба звертати увагу на все. Одночасно слідкую за дорогою, дзеркалами, пасажирами, коштами за проїзд, за загрозою з неба та аналізатором дронів. Водій маршрутки – як жонглер під куполом цирку. Тільки куполу у нас нема».
