Бактерії стають стійкішими до антибіотиків. Війна в Україні значно ускладнила проблему
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), щороку близько 1,3 млн людей гинуть через стійкість до антибіотиків. Війна в Україні ускладнила завдання щодо стримування цієї проблеми.
Про це пише українська служба ВВС.
Видання зазначає, через величезний потік людей, які постраждали від бойових дій, багато українських медзакладів переповнені. Після початку великого російського вторгнення в одній лише реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі кількість ліжок збільшили з 16 до 50.
Водночас кількість медперсоналу скорочувалася – хтось виїхав з країни, хтось став до лав ЗСУ.
"Дуже великий потік. Тому, звичайно, там, де великий потік, де велике навантаження, там буде контамінація (зараження), – пояснює Володимир Дубина, завідувач відділення анестезіології і інтенсивної терапії №1 лікарні Мечникова. – Там, де буде контамінація, там буде госпітальна флора".
Госпітальні інфекції практично завжди стійкі до антибіотиків.
Для боротьби з ними у медичного персоналу буквально не вистачає часу стерилізувати та дезінфікувати робоче місце. У таких умовах патогени – бактерії, які є збудниками інфекцій, можуть довше виживати та переходити до інших пацієнтів.
Хід бойових дій в Україні з регулярним використанням ракет, авіаційних бомб, артилерії та дронів призводить до того, що у більшості поранених є мінно-вибухові травми. Медики зазначають, що такі рани практично завжди інфіковані, особливо з огляду на те, що військових можуть забрати з поля бою за кілька годин, а іноді й днів.
Наплив пацієнтів з такими пораненнями збільшує навантаження на інфекційний контроль у медустановах, йдеться у матеріалі.
"У нас щастя, якщо йде дві медсестри на четверо важкопоранених, коли вони у відділенні інтенсивної терапії, – описує ситуацію Андрій Строкань, заступник головлікаря лікарні "Феофанія" у Києві. – Це абсолютно непропорційні речі, тому що навіть з одним таким пацієнтом дуже важко".
"Про хірургічні відділення взагалі не говоримо, де одна медсестра на п'ятнадцять, на двадцять пацієнтів. Тобто вона просто фізично навіть не може в достатній кількості обробляти руки для того, щоб не розносити інфекції", – додає він.
Інша особливість війни – це те, що поранених під час евакуації часто переводять з лікарні до лікарні, поширюючи тим самим бактерії, стійкі до антибіотиків.
"Чим більше етапів, тим більше ризиків, що на фінальних етапах евакуації ми отримуємо пацієнта, який має різноманітну мікрофлору, інколи навіть мультирезистентну", – каже заступник міністра охорони здоров'я України Ігор Кузін.
Лікарі зазначають, що багатоетапність евакуації поранених практично неминуча. Медустанови змушені переводити своїх пацієнтів до інших клінік, розповідає доктор Володимир Дубина.
За словами доктора Строканя, близько 80% пацієнтів, які прибувають до "Феофанії", мають антибіотикорезистентні інфекції. Лікування таких випадків завжди тривале та дороге.
Радянський дизайн лікарень також ускладнює цю проблему, вважають медики. Широкі палати сприяють поширенню інфекцій.
«Ми в спадок від Радянського Союзу отримали лікарні, які не є правильно спланованими, — пояснює терапевт з відділу інфекційного контролю “Феофанії” Дмитро Михайленко. — Сплановані так, що неможливо якісно проводити профілактику інфекцій, ізолювати пацієнтів, недостатньо цих приміщень. І, на жаль, за ці всі тридцять років це не змінювалося».
Як розв'язують проблему
Уже не перший рік влада країни вживає масштабних заходів для стримування антимікробної резистентності. Війна лише посилила нагальність таких дій, каже Ігор Кузін.
"На жаль, зараз у світі еволюція антимікробної резистентності перевищує фармацевтичну спроможність по розробці нових антибактеріальних засобів. Якщо не будуть вжиті термінові дії, ми будемо спостерігати неефективність лікарських засобів", – попереджає він.
Один з основних методів боротьби – це обмеження застосування антибіотиків населенням, адже їхнє надмірне та неправильне використання тільки сприяє розвитку резистентності у бактерій.
В Україні запровадили електронні рецепти, за якими мають відпускати такі медикаменти. Це, однак, поки що не повністю працює.
По-перше, часто українці досі можуть купити антибіотики в аптеках без рецептів. По-друге, у прифронтових районах населення просто не має доступу до них і до лікарів, які їх можуть виписувати.
Також створили обмеження щодо застосування певних препаратів на рівні медичних закладів. У результаті, за оцінками Центру громадського здоров'я, використання деяких антибіотиків впало, у деяких випадках у 2,5 раза.
