В Україні є запит на "зрозуміти та дослідити себе", але немає даних. Якої інформації про себе нам бракує: приклади
Керівниця напрямку журналістики даних Texty.org.ua Євгенія Дроздова аналізує добірку зі 100 найкращих статей The New York Times за останні 10 років, акцентуючи на тому, як у США працюють з даними.
"Для мене особисто матеріали західних видань — це не тільки можливість пороздивлятись цікаві способи візуалізації та пошукати натхнення, а й черговий привід позаздрити наявності цікавих даних, особливо в США. Коли я кажу «цікаві дані», я маю на увазі дані, які допомагають суспільству зрозуміти "хто ми і які ми", — пояснює Євгенія.
Вона наголошує, що Україні бракує даних для розуміння себе як суспільства.
"Мені здається, саме через цей голод і виникають дослідження, подібні до того, що пару днів тому «горіло» у моїй стрічці — про 40% дітей, що не розуміють української. Якщо ви пропустили, основна претензія до дослідників — це вибірка у 34 дитини. Медіа відразу підхопили показник у 40%, і понеслось. Можливо, це відбувається тому, що в суспільства є запит на «зрозуміти та дослідити себе», але даних немає, масштабних досліджень не проводиться і запит залишається незадоволеним", — зауважує експертка з даних.
На основі добірки NYT Євгенія Дроздова на кількох прикладах показує, якої цікавої інформації ми про себе не знаємо, а варто було б.
Дослідження про те, як склалось доросле життя 10 000 білих і чорних хлопчиків з бідних та багатих родин. Щодо дівчат розрив мінімальний, а серед хлопчиків прямо вражаючий. "Попереджаю, якщо ви подивитись цей матеріал, то агреговані статистичні дані завдаватимуть вам ще більше болю", — пише Євгенія.
«Типовий американець живе у 18 милях від своєї мами» (стаття тут). "А що в нас? Як далеко ми живемо від батьків? А з яких областей куди частіше мігруємо в межах країни? За лінком матеріал NYT 2014 року з графіками, де частіше живуть люди народжені в різних штатах. Якщо вам хочеться пустити сльозу через відсутність перепису домогосподарств, то не стримуйте себе", — зазначає експертка з даних.
Вона додає, що в Україні немає детальних даних по злочинах та ДТП. А в США такі дані є, тому американські медіа роблять на їх основі чимало матеріалів: про стрілянини у школах, про вартість нерухомості в безпечних і кримінальних районах та багато інших.
У добірці NYT є дослідження про нічні ДТП з пішоходами. Євгенія пише, що в авторів немає однозначної відповіді, чому в США після 2009 року зросла кількість таких ДТП. Припускають, що через активний розвиток смартфонів та інших гаджетів, що відволікають і водіїв, і пішоходів, а також через додатковий вплив темряви. Однак зауважують, що в інших країнах таких тенденцій не спостерігається.
Дослідження про те, що у великих американських компаніях на керівних посадах простіше знайти чоловіка на імʼя Джон, ніж жінку. "Мені страшенно подобається фокус, з яким журналісти підійшли до проблеми гендерної нерівності. Не просто чоловіків більше, ніж жінок — проблема набагато глибша, і порівняння кількості жінок до кількості чоловіків з конкретним іменем чудово ілюструє масштаби проблеми", — пише Євгенія.
Дослідження про те, як часто і в яких професіях діти найчастіше наслідують своїх батьків. Це не опитування на 30-50 людей, а дані по країні з 1994 по 2016 рр. Цікаво, що робітничі спеціальності «наслідуються» частіше, ніж юристи/лікарі.
Як відрізняється активність демократів у соцмережах і в реальному житті (стаття тут). Тут цілком очевидні результати: строчити пости про політику набагато легше, ніж спробувати вплинути на ситуацію.
Як голосують люди залежно від їхньої статі, раси, віку, освіти та інших характеристик (дослідження тут). "Тут хочеться додати, що знання не є само по собі запобіжником від поганих сценаріїв. Можливо, коли люди мають настільки детальні уявлення про електоральні вподобання різних аудиторій, то навпаки, цими аудиторіями легше маніпулювати", — зазначає експертка з даних.
Фановий проєкт на виборчу тематику за 2020 рік про те, як відрізняються холодильники виборців Трампа і Байдена. Тут дані 1010 респондентів, яких медіа попросили поділитись фотками холодильника й електоральними симпатіями.
"У цьому матеріалі я бачу максимально жирну метафору, ймовірно, через наші славнозвісні набори гречки та олії, які найбільш стрьомні кандидати роздавали найбіднішим виборцям. Тож, можливо, холодильник і голос на виборах цілком здатні показати більш-менш притомну кореляцію. Але NYT тут намагався бути максимально несерйозними, тож навіть попросили коміка прокоментувати деякі фотки: “О, боже, ця людина тримає арахісову пасту в холодильнику, за це треба позбавляти права голосу", — коментує проєкт Євгенія Дроздова.
Добірка на всі 100 проєктів за посиланням.
