Уявлення багатьох українських патріотів про поразку Росії максималістські, що ілюструються картинками чи то НАТОвських танків у Москві, чи то штурму Кремля розлюченим натовпом. Це заважає їм помітити наразі не надто яскраві симптоми відступу росіян. Та ведмідь, хоч і хворий, але ще сильний.

Погроми і прояви надмірної жорстокості у діях поліції розбили не лише вітрини магазинів, але й глобальну «вітрину демократії». Але чи вперше? До того ж, новини зі США – не лише про протести, але й про ракету Ілона Маска. Наші чесноти – продовження наших недоліків, і навпаки. Американська система, не завжди комфортна для індивіда, тим не менш конкурентоздатна у порівнянні з політико-соціальними системами інших держав.

Пандемія і глобальна криза прискорили падіння декорацій, якими намагалися приховати реальність, у якій Росія і, що важливіше, Китай кидають виклик сформованій у 1990-тих – 2000-х системі міжнародних відносин.

Війну можна порівняти з важкою хворобою людини, наприклад раком — великі витрати, значні побічні ефекти від лікування і відсутність гарантії зцілення. Хвора людина легко кидається в обійми шарлатанів, які пропонують легкі рецепти. Так і суспільство. Цим користаються чимало політиків: вони здобувають бали, пропонуючи привабливі для електорату, але насправді небезпечні для обороноздатності «прості» рішення.

Автор: Максим Паламарчук

Обрання нового президента з риторикою «про пошуки компромісу» знову повернуло тему «широкої автономії» Донбасу до політичного «порядку денного». Для багатьох українців це синонім капітуляції. Реалізація «хотілок Кремля» й справді стане катастрофою як для української держави, так і для мільйонів її громадян. Але утримання фронту – це дорого, витрачаються гроші, необхідні на створення ракет, ППО, авіації. Виходом може стати адаптація до наших специфічних умов китайського принципу: «одна країна – дві системи», із повноцінним державним і митним кордоном між Україною та «Л/ДНР».

Автор: Максим Паламарчук

Ціна лише одного повноцінного військового корабля - десь триста мільйонів доларів. Це приблизно десята частина нашого військового бюджету. А корабель на своє щорічне утримання потребує ще півтора – два десятки мільйонів доларів. А один, як відомо, не воїн не лише у полі, але й на морі. Коли завершиться розробка власної протикорабельної ракети, можна розраховувати, що підвищуючи ставки на воді, росіяни муситимуть враховувати не лише політичні, але й військові ризики.

Автор: Максим Паламарчук

Світ зійшов з розуму? Ні – просто потяг Історії рушив вперед. Повернення в епоху переможного Заходу, споживацького раю та історичного оптимізму 1990-2000-х неможливе. Втім, життя триває і маємо боротися за гідне місце в ньому.

Автор: Максим Паламарчук

Доведено історією - попри зовнішню брутальність імперії крихкі і мають схильність розпадатися. Є хороші шанси, що Російська Федерація стане третім і останнім «виданням» після Російської Імперії та СРСР. Але що далі. Сотня мільйонів росіян нікуди не зникне і, скоріш за все, сформує врешті решт власну національну державу. Цілком вірогідно, що ця держава буде сильнішою за Україну і, одночасно, недружньою до неї. У подібній ситуації опинилася Греція, яка виборола незалежність від Османської імперії, але вже майже століття живе у складних стосунках з Турецькою Республікою.

Автор: Максим Паламарчук

Немає значення, як Ви ставитись до проблем сексуальних меншин. Навіть якщо ви не можете їх бачити, спроби гомофобів загнати їх у підпілля шкодять кожному українцю. Ще у 2013 році смисловим ядром пропаганди проти Угоди про Асоціацію Україна – ЄС від комуністів та «Українського вибору» були «загрози» «західних гей-парадів та одностатевих шлюбів». Угода підписана. Але поширена гомофобія українців досі експлуатується ворогом та недобросовісними політиканами.

Автор: Максим Паламарчук