Матеріали автора Андрій Гарасим

В усьому світі маленьким дітям прийнято не давати гострих речей. Бо, може, і з добрих намірів, але дитина може штрикнути себе чи інших малюків гостряком. Цю настанову, певно, варто обрати й для певних представників теперішньої української влади. Тому що, може, й з добрих намірів, але вони можуть “напродукувати” такого, що потім доведеться дуже довго розгрібати.

Коли Путін свого часу наймав Пригожина на українську війну, він забув важливу річ – що перед ним не лише колишній зек і поганий кухар (на шкільних обідах від кейтерингової фірми Пригожина свого часу отруїлося багато московських школярів), а й людина, яка має дуже й дуже велику практику (саме практику) з улаштування державних переворотів.

Росіяни рятували лише своїх. Вони облаштували блокпости й не пускали до води людей, які хотіли допомогти. Казали, що очікують на наступ українських ДРГ.Read this article in English

Вибухівку росіяни могли закласти в галереї всередині греблі

Розповідає інженер, який проєктує греблі.Read this article in English

Вчинене росіянами – це воєнний злочин.

Рекордних 15 днів у травні Київ перебував під ударом ворожих ракет і дронів. Точніше, разом було 17 атак, але два рази у травні росіяни атакували українську столицю двічі на добу. Ще ніколи від початку великомасштабного вторгнення Київ не піддавався таким системним ударам.

Цінуйте охоронців. Схоже, лише вони за щось відповідають. А також мають ключі від укриттів. Київ — єдина столиця в демократичному світі, де немає повноцінного місцевого самоврядування. Зараз є три лінії умовного трикутника, які керують Києвом.

Рецепт їхнього успіху дуже простий. ТЕКСТИ трохи подивилися, як працює міжнародна мережа російських пропагандистських ботів. Подорож почалася з Камбоджі. Там зареєстровано адміністраторів одного з російських пропагандистських пабліків, орієнтованих на зовнішню аудиторію. Довго шукати його не довелося, він сам виплив у рекомендаціях фейсбуку після кількох переглядів російських пропагандистських сторінок.Read this article in English

Фейсбук, чи то пак Мета, останнім часом заслужив репутацію соцмережі, де за одне “криве” слово можна легко заробити бан. Українська аудиторія давно випробувала й далі випробовує на собі практики та алгоритми Фейсбуку / Мети, коли за будь-який вислів “мовою ворожнечі” (до того ж у специфічному розумінні Фейсбуку) вам можуть забанити пост, а за просте слово “цап” ви маєте шанс “залетіти” в бан на місяць