Статті

Російсько-українська війна дуже вплинула на психічне здоров’я українців: тих, хто воює, хто пережив обстріли, хто виїхав з дому, хто потрапив в окупацію, пережив знущання й тортури, хто опинився сам у чужій країні, хто залишився вдома, але мусить адаптуватися до відключень електроенергії та загрози ракетних атак.

Діяльні українські жінки, які виїхали за кордон, беруться до роботи: запускають соціальні стартапи, щоб заробляти на себе, збирати кошти на благодійність і популяризувати національну культуру у світі.Ми зібрали кілька історій про українок, які розпочали свої справи у Європі та США.

Росіяни здобувають дрібні тактичні успіхи на фронті, але їм від того не легше. Російські аналітики не бачать успішних для себе сценаріїв закінчення війни. Російські пропагандисти щосили намагаються розхитати коаліцію західних країн і зменшити підтримку України. Схоже, росіяни добре усвідомлюють масштаб халепи, яку самі й створили, а тому, користуючись моментом, знову закликають українців до перемовин. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ й маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії українці активно переходять з російської на українську. Це відчутно в інформаційному просторі та на побутовому рівні – у багатьох є знайомі, які торік заговорили українською. Наприклад, третина з 67 тис. опитаних користувачів додатку “Київ Цифровий”, відповіла, що почала спілкуватися українською саме в цей період. Тренд на українізацію не обійшов і здебільшого російськомовні східні області, які найдужче потерпають від війни й терору росіян. Read this article in EnglishБагато переселенців зі сходу та півдня України, які опинились у західних областях, також почали частіше спілкуватися українською – із власного бажання та надихнувшись україномовним середовищем. Натомість українців, якіз початком війни виїхали кордон, оминув цей тренд. Дехто навіть припиняє спроби говорити українською, опинившись у російськомовному середовищі в Європі.Ми поспілкувались з українськими біженцями в Німеччині про їхнє мовне середовище у цій країні та запитали, як надихнути українців спілкуватися рідною мовою.

Спочатку агентура повідомляє, що в певному місці розташовано штаб росіян. Але це ще не факт. Якщо дані супутника свідчать, що поряд з будівлею дійсно є станція зв’язку – це вже ймовірніше. Але бажано ще перевірити дані за допомогою безпілотника. Якщо все збігається — тоді за роботу береться арта. Так працює ситуаційний центр у Херсоні, де аеророзвідка збирає дані з різних джерел і наносить їх на карту в системі “Дельта”, доступ до якої є в командирів і бійців різних частин. Час на війні – найважливіший ресурс, і “Дельта” його економить.“Дельта” – це комплекс продуктів, що допомагає військовим цілісно бачити і краще розуміти ситуацію: цифрова карта, захищений месенджер і безпечний відеострім з усіх видів БПЛА та стаціонарних камер. Найпопулярніша у військових — цифрова мапа. Саме туди стікається інформація від різноманітних джерел: радарів, супутників, інформаторів, відеострімів тощо. Інформація потрапляє в систему автоматично від джерел, або її вносять користувачі. Ми побували в центрі й розповідаємо про його роботу.

У темній утробі пожежної частини — давно знеструмленій, але майже цілій — статний молодий швейцарець миє посуд після обіду. Його прізвище є в списку Forbes 30 до 30, він власник двох компаній у США, заробляє мільйони, об'їздив світ. Його лице осяює широка білозуба американська усмішка, контрастна в місцевості, де всі зайняті виживанням.— Стефане, що привело тебе сюди?— Україна б'ється за демократію, й мені хочеться бути причетним до чогось важливого.Можливо, й справді, думаю я: коли здається, що маєш у житті все, спадає на думку така неочевидна ідея — податися в Бахмут. Стефан кілька тижнів живе поруч із пожежниками, вони їдять із одних тарілок і сплять в одному підвалі. Воду, щоб гасити пожежі, набирають зі ставків. Вода — найбільший гуманітарний дефіцит у Бахмуті, тож посуд Стефанові доводиться мити ощадливо.

Комерційні трупи, які складаються з українських артистів балету, зайняли левову частку ринку, який майже безроздільно тримали росіяни. Це чи не найпопулярніші у світі балети на музику композитора Петра Чайковського. Конкуренти вимушено залишили ринок через війну й відмову багатьох майданчиків і продюсерів з ними працювати. Проте попит європейського глядача на “російську класику” нікуди не зник. Так виник дивний покруч: імперське “Лебедине озеро”, від якого просить відмовитися європейців українська дипломатія, стає можливістю зібрати кошти для України і її біженців, а також способом нагадати про війну. ТЕКСТИ вирішили з'ясувати, чому так відбувається.

У звичайному житті мешканець іспанської провінції Андалусія Олександр Василенко — продавець елітної нерухомості з офісом неподалік Марбельї. Ексклюзивні вілли в Іспанії, Греції, Португалії й на Кіпрі, представлені на його сайті, коштують по кілька мільйонів євро. Проте кілька разів на місяць він перевдягається в театральний костюм, пошитий за останньою модою 1920-х, і з респектабельного рієлтора перетворюється на похмурого отамана Асоціації волзьких казаків в Іспанії, представника Спілки казаків-воїнів Росії та зарубіжжя.Василенко — один з сотень агентів впливу Росії, які під виглядом казацьких організацій просувають її інтереси в країнах Європи. Таке казачество* — одна з недооцінених і найменш вивчених загроз “русского міра” для Заходу. Під виглядом культурно-патріотичних громадських організацій парамілітарні об’єднання займаються проросійською пропагандою у великих європейських містах, беруть участь у провокаціях і тісно співпрацюють з посольствами та “русскімі домами”. Водночас очолюють їх люди, глибоко інфільтровані в європейське суспільство, які без кителя, шаблі й папахи видаються середньостатистичними місцевими мешканцями.У рамках підготовки до релізу наступного оновлення нашого проєкту “Бактерії русского міра”, ТЕКСТИ привідкривають завісу над масштабами казачої мережі в Європі.

Якщо атомна станція виробляє електроенергію, яку неможливо доставити споживачеві, бо енергосистему пошкоджено обстрілами, блок АЕС зупиняється. Аварійне вимкнення відбувається швидко, однак після полагодження мережі повернути блоки в об’єднану енергетичну систему важче: це вимагає зусиль і часу. Передусім потрібно перевірити всі системи захисту. До того ж така спонтанна зупинка шкодить електротехнічному обладнанню – генераторам, трансформаторам, електричним двигунам та іншим агрегатам на АЕС.Авторка: Ольга Кацан, студентка УКУ

Третина українських біженців у Чехії (понад 100 тис. осіб) офіційно працевлаштована й уже сплатила 8 млрд крон (322,5 млн доларів) відрахувань до бюджету. Водночас проросійські сили у країні роздмухують тезу, що коли чеський уряд допомагає українцям, він нехтує інтересами своїх громадян.70% працевлаштованих українських біженців у Чехії — жінки. Як вони шукали роботу? Які труднощі долали на цьому шляху? Як їм вдається поєднувати роботу й материнство, зважаючи на те, що поряд немає родини, яка могла б допомогти з дитиною?Про це ТЕКСТАМ розповіли українки, які знайшли в Чехії не тільки прихисток, а й офіційну роботу за своїм дипломом і покликанням.