Статті

Читайте про маловідому широкому загалу «архітектурну геральдику», що прикрашає стіни різноманітних споруд переважно десь у глибинці, поза розкрученими туристичними маршрутами (тому Львів, Кам'янець-Подільський, Чернівці тощо ми не згадуємо). Звісно, що буде коротка розповідь не лише про саму «гербову споруду», але й про цікавинки, які можна побачити поруч — пхатися у глушину (часом жахливою дорогою) лише заради того, аби повитріщатися лишень на герби — безглуздо. Автор — Дмитро Полюхович. Фото автора

Раз на рік в Німеччині презентують «чорний список» дурнуватих витрат (Das Schwarzbuch), на які виділили гроші місцеві бюрократи. Спілка платників податків (Bund der Steuerzahler e.V., BdSt) досліджує витрати місцевого та федерального бюджету та проводить свої розслідування. Іноді те чи інше тринькання грошей навіть вдається зупинити, бо абсурдність витрат стає очевидною навіть для чиновників. Але мільярди євро все одно витрачаються даремно. У наповненні проекту може брати участь кожен. Найкращі історії потім потрапляють до щорічного видання. Іноді гроші навіть вдається врятувати. Автор: Антон Павлушко

На Чорну п’ятницю лише 7% товарів у трьох великих інтернет-магазинах, які ми досліджували, продавалися із задекларованою знижкою. Майже 14% «акційних товарів» продавалися дорожче, ніж зазвичай. З травня по листопад декілька разів на місяць ми збирали ціни на 70 тисяч товарів у трьох популярних інтернет-магазинах. До нашої вибірки потрапили смартфони, ноутбуки, телевізори, велика побутова техніка, дрібна побутова техніка, одяг, верхній одяг, сумки, парфуми. Автор: Євгенія Дроздова

Видання New York Times створило цикл документальних фільмів Operation InfeKtion – про методи створення і поширення дезінформації, які Росія застосовує з часів Холодної війни і понині. Чверть робочого часу кагебісти витрачали на придумування брехні. Тексти переклали фрагмент фільму, де наведено одну з таких методик. Йдеться про сім етапів створення ідеальної фальшивої новини.

Перша думка, яка виникає, коли констатуєш відсутність тієї чи іншої теми в книжкових новинках української літератури, — це думка про те, що автори бояться чи соромляться писати про це. Однак при ближчому розгляді розумієш, що справжня причина — доволі традиційна: письменникам бракує мистецького хисту або життєвого досвіду для показу соціально значущих тем. Авторка — Тетяна Трофименко

Ми збудували глибоку нейромережу й навчили її виявляти маніпулятивні новини в інформаційному потоці. Застосувавши цей інструмент, ми зробили рейтинг маніпулятивних сайтів із так званого «третього ешелону», або, по-іншому — «зливних бачків». Сукупно такі сайти збирають понад 50 мільйонів візитів щомісяця, — а це аудиторія в кількасот тисяч людей щодня. Для порівняння, «Українська правда», за даними SimilarWeb, збирає 15 мільйонів. Ці сміттєві видання є поживним середовищем для російської пропаганди. Тут усе купується й продається, часто публікуються абсолютно дикі пояснення того, що відбувається. Проект Текстів

Росія може перекидати кораблі річками з інших флотів: Каспійського, Балтійського і навіть Північного. Головне завдання України – це забезпечити безпеку власного берега та 12-ти мильної зони, а також відтіснити російські сили у бік фарватера Азовського моря. Україні вдалося стримати безперешкодне панування Росії в азовських водах. Українські бронекатери вже чергують біля Бердянська, Маріуполя, прогнали від цих портів кораблі ФСБ. Наші катери підходять до Керченської протоки. Захоплені в неділю кораблі мали приєднатися до українських сил. Автор: Тарас Чмут, Український мілітарний портал, для Текстів

Ціна лише одного повноцінного військового корабля - десь триста мільйонів доларів. Це приблизно десята частина нашого військового бюджету. А корабель на своє щорічне утримання потребує ще півтора – два десятки мільйонів доларів. А один, як відомо, не воїн не лише у полі, але й на морі. Коли завершиться розробка власної протикорабельної ракети, можна розраховувати, що підвищуючи ставки на воді, росіяни муситимуть враховувати не лише політичні, але й військові ризики.Автор: Максим Паламарчук

В кожній електричці майже половина пільговиків, УЗ не отримує відшкодування за їх перевезення. Половина, а може й більше пасажирів без пільг за проїзд не платить. А квиток коштує приблизно третину від собівартості. Передбачувано, що нові поїзди купують не надто охоче. Серед поїздів приміського сполучення, які курсують країною, 67 потягів відслужили вже по 40-50 років. Їх вже іноді штовхають пасажири, іноді вони загораються. А цей транспорт перевозить найбільшу кількість людей. Текст: Іван Киричевський