Громадський транспорт, пішохідні вулиці, парки. Як Чернівці створюють європейську міську інфраструктуру

Користь подорожей

Чернівці відомі красивою архітектурою та відсутністю прильотів і тривог. Але місто унікальне й тим, що має продуману стратегію розвитку. У її центрі людина, а не автомобіль, який спонтанно став головним для багатьох інших українських міст.

Однак такий людиноцентричний підхід розвитку міста почав запроваджуватися лише після останніх місцевих виборів. У 2020 році міським головою став колишній підприємець Роман Клічук, який сам характеризував Чернівці як одне з “найбільш недоглянутих, убитих і розграбованих міст” в Україні. Щоб змінити стан справ у місті, Клічук разом з іншими підприємцями вирішив створити партію і взяти участь у місцевих виборах. Партію довелося створювати, бо закон не передбачає висунення позапартійних кандидатів.

Одне з “найбільш недоглянутих, убитих і розграбованих міст” в Україні

За нового мера проголосувало майже 60% виборців, і в місті справді почалися зміни. Василь Зазуляк, заступник міського голови, каже, що нова влада обрала такий людиноцентричний підхід розвитку міста завдяки тому, що підприємці, які тепер стали політиками, у свої бізнес-часи багато подорожували і, будучи людьми спостережливими, помічали, як організоване життя в європейських містах.

Ставши міською владою, вони почали здійснювати вже навчально-робочі поїздки до європейських міст, і тамтешні фахівці докладно пояснювали принципи міського планування та механізми його втілення в життя.

“Якщо ви запитаєте зараз у жителів українських міст, як розвивати й покращувати ці міста, більшість точно скаже, що треба всюди будувати паркінги і нові дороги. Мало хто насправді розуміє, як містопланування впливає на якість життя в місті. Я сам пройшов свій шлях від такого затятого автомобіліста до людини, яка розуміє, що підхід «давайте просто розширяти дороги» не працює”, — зазначає Василь Зазуляк.

Громадський транспорт

Перше, за що взялася міська влада, — це громадський транспорт. І тут на неї чекало дуже багато перешкод.

До 2020 року в Чернівцях навіть не було Департаменту транспорту. Крім того, місто ще й не мало жодного автобуса. Містяни їздили на старезних некомфортних тролейбусах (як спадок від Радянського Союзу тут збереглася розгалужена контактна тролейбусна мережа), ну й куди ж без убогих маршруток. Ні місто, ні приватні перевізники не вкладалися в оновлення рухомого складу, тож ця система поступово деградувала.

Почали з того, що Чернівці закупили вживані автобуси й кілька нових тролейбусів. Ще кілька ненових машин отримали як гуманітарну допомогу. У комунальному транспорті встановили валідатори, щоб пасажири могли оплачувати проїзд безготівково транспортною чи звичайною банківською карткою.

Нещодавно валідатори почали встановлювати навіть у приватних перевізників (Києве, бери приклад!). Також у місті облаштовують комфортні зупинки громадського транспорту.

Також у місті стали проводити конкурси, на яких перевізники змагаються за право обслуговувати певні маршрути. Існує система балів, за якою оцінюються претенденти. Вищі шанси виграти маршрут у перевізників, які мають, зокрема, комфортніший для пасажирів транспорт.

“Наприклад, більше балів отримує перевізник, у якого новіший автобус. Якщо він низькопідлоговий і доступний для людей з інвалідністю”, — пояснив заступник міського голови Чернівців Ігор Крохмаль.

На конкурсах більше балів отримує перевізник, у якого новіший автобус

Також місто планує активніше розвивати тролейбусну мережу. Але тут виникли перешкоди. У серпні 2024-го було проведено тендер на закупівлю нових тролейбусів за кредитні кошти від Європейського інвестиційного банку, у якому взяли участь українські компанії.

Читайте також: Пасажир ловив його, але не спіймав. Чому громадським транспортом у Києві неможливо користуватись.

Однак досі переможця не можуть офіційно затвердити через скаргу учасника конкурсу. Після закінчення судів місто має отримати більш як сорок нових тролейбусів. Зараз це дуже необхідно Чернівцям.

У Чернівцях я покаталася на старому транспорті й відчула на собі всі його “переваги”. Центральна частина міста викладена бруківкою, тому поїздка в старезних тролейбусах нагадує екстремальну подорож по бездоріжжю. Дуже наїдатися перед поїздкою я вам не рекомендую — може почати нудити.

Натомість раджу, якщо їхатимете стоячи, вчепитися за поручень, мов пазурами, інакше ризикуєте впасти. Навіть сидячи їхати було некомфортно — мене трясло, хитало й кидало в різні боки. До речі, рух автівок по бруківці дуже шумний.

Тож я з нетерпінням чекаю, коли в Чернівцях з’являться нові тролейбуси. Однак маю й похвалити місто: на жодній із зупинок мені не довелося чекати потрібний транспорт більше ніж 10 хвилин.

Місцева влада розуміє, наскільки важливо, щоб громадський транспорт був комфортним, їздив регулярно і передбачувано, адже це єдине, що змусить містян частіше ним користуватися.

“Сподіваємося, що ця судова тяганина закінчиться якнайшвидше і ми зможемо отримати найближчим часом перші партії нових тролейбусів.

Ми можемо багато розповідати про урбаністику й закликати людей їздити громадським транспортом, щоб зменшити затори. Але хто ж захоче користуватися транспортом, якщо він смердить, поламаний і сидіти доводиться на дірявих кріслах. Треба спочатку запропонувати нормальні умови, і тоді, можливо, люди й пересядуть у громадський транспорт”, — каже Зазуляк.

Читайте також: Місто транспортних заторів. Що мерія Києва має зробити просто зараз, аби розв’язати проблему.

Відремонтовані та пішохідні вулиці

Також у місті реконструюються вулиці. Найбільше мені сподобалася вулиця Героїв Майдану. Це приклад ідеальної вулиці, де всім комфортно. Тут пішохідний тротуар відділений від велодоріжки, а від проїжджої частини вулиця і будинки відділені рядом дерев, які створюють затінок у спеку.

Між велодоріжкою і хідником широкі дощові садки, які поглинають воду й запобігають затопленню вулиць у дощ. До цих садків підведені труби, що збирають воду з дахів будинків. До речі, система водовідведення на ділянці хідника закрита пласкою дренажною решіткою — це допомагає робити простір безбар’єрним, адже людина, наприклад, на колісному кріслі не відчуватиме перепадів висоти.

Місто впевнено крокує до безбар’єрності. У багатьох громадських будівлях я помітила пандуси, майже біля кожного пішохідного переходу в центрі міста є пониження тротуару — це спрощує пересування містом для людей на колісних кріслах, батьків із дитячими візочками та інших людей, яким важко пересуватися на нерівній місцевості.

У центрі хідники реконструйованих вулиць викладені широкоформатною цементно-піщаною бруківкою. Це зменшує кількість швів, а отже, людині на візку легше їхати, її менше трясе. Таку саму плитку кладуть і на пішохідних переходах.

Деякі вулиці стали пішохідними. Наприклад, вулицю Чайковського і Готельний провулок у середмісті закрили для авто після експерименту, який провела міська рада у 2022 році. У межах експерименту в місті протягом двох місяців у вихідні й святкові дні перекривали кілька вулиць у центрі й аналізували зміни трафіку.

Тож Готельний провулок зробили пішохідним, реконструювали і перетворили на громадський простір: встановили лавки і смітнички, додали світла і зелені. Покриття також замінили: тепер провулок наполовину викладений старою бруківкою, щоб передати історичний дух центру міста, і наполовину новою рівненькою плиткою, щоб було комфортно пересуватися всім.

На вулиці Чайковського перекрили заїзд машин: тепер там клумби, а ресторанчики тут облаштували літні майданчики.

Однак у Чернівцях ще багато вулиць у дуже занедбаному стані. Навіть неподалік центру, біля парку Шевченка, який незабаром також збираються реконструювати, асфальт має жахливий вигляд: дірки і тріщини розрослися по всьому хіднику.

Парки і сквери

Також у місті з’являється сучасний громадський простір: парки і сквери. Перед їх створенням міська влада оголошує архітектурний конкурс, на якому журі обирає найкращий проєкт, а також консультується з громадою, щоб вислухати ідеї. Це допомагає зрозуміти потреби містян і долучає їх до роботи над проєктом: “Люди завдяки цьому потім самі адвокатують ідею реконструкції і стежать за процесом”.

Вдалий приклад реконструкції — сквер Дня вишиванки, де раніше стояв пам’ятник радянському солдату. Тут відновили історичне зонування, яке було за часів Австро-Угорської імперії.

Якщо ви очікуєте побачити в сквері плитку-вишиванку, яку люблять встановлювати місцеві адміністрації в українських містах, то ви помиляєтеся. Концепт простору тут справді оригінальний. Вишиті орнаменти зображені на опорах освітлення — кожна з них відповідає певній області. На опорах зображений один із орнаментів цього регіону, а також доданий QR-код, який веде на сторінку з інформацією про вишивку цього регіону на сайті скверу. Якщо вам цікаво, вся інформація є тут.

Освітлення розташоване всередині цих опор, тож увечері, коли воно вмикається, орнаменти підсвічуються і від них відкидається тінь.

Освітлювальні опори розміщені так, що регіони умовно утворюють карту України. Від цього концепту відштовхувалися працівники Чернівецького тресту зеленого господарства та ПЗР — комунального підприємства, що займається озелененням у місті. Наталія Гончарова, заступниця начальниці підприємства, пояснює, що озеленення в сквері умовно поділяється на чотири зони: Крим, степ, Полісся та Буковина.

У кожній із цих зон висаджені рослини, притаманні якомусь конкретному регіону, а також рослини, які об’єднують між собою всі регіони, — це злакові трави і калина.

Місто намагається використовувати якнайбільше невибагливих у догляді багаторічних рослин

Гончарова пояснює, що для озеленення місто намагається використовувати якнайбільше невибагливих у догляді багаторічних рослин, які обходяться дешевше для міського бюджету й ростуть круглий рік. Однак у теплу пору року висаджують і клумби з однорічних рослин.

Також у місті реалізують концепцію кишенькових парків — невеликих зелених зон, розміщених недалеко одна від одної.

“Ця концепція натхненна Парижем. Там усі парки і сквери містяться на маленькій відстані один від одного, приблизно за 10 хвилин пішки. Ці зелені зони розташовані біля визначних пам’яток міста і зв’язують їх між собою”, — пояснює Гончарова.

Завдяки цій концепції усі містяни матимуть піший доступ до зелених зон. Це зменшить літню спеку в місті, а також зробить піший туризм і прогулянки комфортнішими.

Більшість цих скверів поки що в центрі міста, але нові зелені зони з’являються й у віддаленіших районах. Наприклад, трест озеленив громадський простір на вулиці Комарова, який був створений ще кілька років тому, й облаштував зелену зону на перетині вулиць Скальда і Воробкевича.

Талановита молодь

Василь Зазуляк каже, що всіх цих успіхів місту вдалося досягти завдяки залученню до роботи активної молоді. Крім того, у місцевій раді й до приходу нових керівників працювали люди, які прагнули змінити місто на краще, але не мали змоги реалізувати свій потенціал.

“Мабуть, було таке середовище, яке не стимулювало їх втілювати в життя їхні ідеї”, — каже заступник міського голови.

Також місцева влада залучила до роботи фахівців з інших регіонів. Наприклад, очільниця Чернівецького тресту зеленого господарства та її заступниця приїхали сюди з Маріуполя, де вони до окупації також працювали над озелененням міста. В архітектурних конкурсах беруть участь і виграють люди з різних регіонів України.

Але через те, що міська рада не може запропонувати високі зарплати, дуже важко залучати до роботи потрібних фахівців. Крім того, реалізації всіх проєктів до кінця може завадити зміна влади, якщо нові політсили оберуть іншу стратегію розвитку міста.

“Мені дуже хотілося б, щоб у міській раді була така група людей, на яких політика не впливала б і які, коли зміниться влада, все одно могли б прокачуватися, працювати, реалізовувати свої ідеї, бо в нас насправді працює дуже талановита молодь”, — вважає Зазуляк.

містопланування місто громадський транспорт пішоходи урбаністика реформи чернівці