К

Конспірологи з QAnon разом з іншими штурмували Капітолій. Розробник ігор аналізує, як функціонує цей рух

Ця найбільш успішна теорія змови останніх часів діє так, як у "Маятнику Фуко" Умберто Еко. Або як рольова гра в альтернативну реальність – тільки вона перестає бути грою. Чи радше так: ця гра в реальність сама починає грати людьми. Переказ статті, опублікованої на Medium

"Запитай мене"
"Запитай мене"

Розробник ігор Рід Берковітц для Curioser Institute пояснює популярність теорії змови, яка виходить з того, що світ намагаються захопити сатаністи-педофіли, а Трамп із ними потай бореться.

Дивіться також як короткий вступ:

Поки "вівцелюди" ведуться на "пландемію", "голубе лобі" просуває гомодиктатуру. Сленг теорій змови

Я – розробник особливих ігор: тих, в які грають у реальності. "Альтернативна реальність", "інтерактивний театр" тощо. Ми можемо починати онлайн або на комп'ютері – але закінчуємо у справжньому світі. Це більш захопливо, це більше адреналіну.

Побачивши QAnon, я чудово зрозумів, що він собою являє. "Гра, яка грає людьми".

QAnon використовує ті самі механізми та винагороди: це очевидно будь-кому, хто грав у рольові ігри чи в альтернативну реальність раніше.

Але є й велика різниця.

Апофенія – це "схильність бачити зв'язки між непов'язаними чи випадковими речами". Термін від початку психіатричний. Але жахливо те, що цій схильності можна навчити цілком "нормальних" і "логічних" людей.

Апофенія – чума розробників і гравців у різноманітні квести, бо учасники бачать підказки там, де їх не було, і віддаляються від задуманого сюжету.

QAnon – дзеркальне відображення цієї динаміки. Тут в апофенії вся суть! Сценарію немає, його треба написати з випадкових речей.

QAnon виростає з дико неправильних тлумачень хибних даних. Його засновники постійно змушують людей губитися, вказуючи на непов'язані події та вписуючи в них значення, яке підходить пропаганді Q.

Реальності немає. Ти "йдеш слідом за крихтами" (як Гензель і Гретель, персонажі казки братів Грімм) і з випадкових точок створюєш власний візерунок:

"Що це?"
"Ці чотири точки схожі на стрілку".
"А хіба люди лишають стрілки просто так? Що тобі каже здоровий глузд?"
"Стрілка має на щось указувати".

Кожна хмара на щось схожа. Будь-що, що блимає – зашифрований код. Із зірок можна скласти сузір'я. Якщо не знаєш загальноприйнятих – вигадай свої.

Тільки в Q є загальноприйняті. Й коли "гравець" приходить до "правильних" висновків, його винагороджують за кмітливість і сміливість загальною повагою. Скажімо, в соцмережах і форумах "правильна" відповідь – та, яка здобуває найбільше "лайків".

Це як дарвіністська лабораторія вигадок: найкращі історії та тлумачення піднімаються вгору й передають свої гени наступним поколінням вигадок

Крім Q-Anon, існували ще ФБР-Анон, ЦРУ-Анон, однак цей виявився найбільш пристосованим і піднявся. Спершу в YouTube, потім у Reddit. Теорії, які не вижили, зникли – а за інші проголосували "пальцями вгору".

Це як "штучний інтелект", тільки з "колективним природним" двигуном. Група вирішує, що найбільш захопливо, й саме це посилюється.

Штучний інтелект працює так само: він не "об'єктивний", а посилює задані упередження

І люди забувають, що вони не "відкривають" історію, а "створюють" її з випадкових даних. А останніх в інформаційному світі не бракує.

Тільки рух QAnon – не просто гра, це пропаганда і маніпуляція. Це його мета. Він – не артпроєкт, не реклама продукту, не розвага. Це політична пропаганда.

Євреї та демократи їдять дітей. Антинаукова істерія. Все це знайомі прийоми авторитаризму. Це переробка давніх хітів ненависті в добу інтернету. "Крихти", за якими треба йти – антисемітські, мізогінні, расистські.

Засновник Q – вигаданий персонаж

QAnon використовує давній троп: "загадковий незнайомець", який дає натяки на нерозкритий злочин.

Згадайте, скільки видатних фільмів і книг було б зруйновано, якби загадковий незнайомець одразу все розкрив. X-Files, "Цілком таємно", був би значно коротшим серіалом, якби "Курець" сказав одразу: "Це зробив Джим, він відмивав гроші мафії, у мене навіть є його банківські деталі, ось вони".

Це так не працює. Таємничий вигаданий персонаж усе вже знає – але замість того, щоб тобі це розповісти за перші десять хвилин, він дає тобі підказки. До того ж непрості. Тонкі підказки.

Причин для цього в реальності немає. Справжня причина – треба створити цікавий сюжет, відчуття загадки. Йди за білим кроликом. Чи за тими-таки крихтами.

lwupc8m.jpg

Таємничий персонаж дає підказки, але це буває тільки в кіно і літературі, в реальності люди з інформацією зливають її всю і відразу, щоб їх не накрили.

Справжні люди, які мають таємну інформацію і хочуть нею поділитися (за такого себе видає анонім Q, звідки й назва QAnon), роблять це якомога швидше й за раз. Поки їх не накрили. Вони не змушують тебе розв'язувати пазли. Вони зливають файли великими масивами. Як-от Едвард Сноуден.

Q – не такий. Він "рушій сюжету", а не "викривач". Він – вигаданий персонаж, і поводиться відповідно. Бо його мета – не поділитись інформацією, а створити художню фікцію.

Q хоче, щоб ти "власноруч дослідив" і дійшов до "власних висновків". Як увічливо!

От тільки це неправда. У теорії QAnon "досліди самотужки" означає насправді "не довіряй інституціям... довіряй мені".

"Добре відомо, що люди часто опираються зміні своїх поглядів, коли їм надають докази протилежного, особливо якщо ці погляди є центральними для їхньої ідентичності 1,2,3,4,5,6. Часом докази протилежного можуть навіть посилювати впевненість людини в тому, що її погляди правильні 7,8" , наукова стаття в Nature.

Напади на наші центральні погляди сприймаються як напади на нас самих. Вони такі самі серйозні, як напади на тіло. "Ми реагуємо на незручну правду як на особисту образу", – каже психолог Джонас Кеплен із Університету Південної Каліфорнії.

Коли ми "створюємо" погляди "самі", то захищатимемо їх, навіть якщо нам наводитимуть докази протилежного. Останні сприйматимуться як доказ тієї змови, яку ми викрили!

Ефект еврики

Психологічні дослідження показують, що момент "ага!" покращує утримання пам'яті. Коли ми щось раптом виразно й чітко зрозуміли – ми це запам'ятаємо, і цей спогад буде приємним (навіть якщо йдеться про неприємну річ – приємним є спогад про власну розумність).

"Ага!-моменти характеризуються гіперактивацією прилеглого ядра, яке відповідає за почуття винагороди та пов'язане з ним відчуттям полегшення і радості, а також вентральної ділянки, що пов'язано з упевненістю в рішенні, та заднього гіпокампу, відповідального за реорганізацію пам'яті після усвідомлення" – йдеться в науковому дослідженні.

Думки, які приходять після розв'язання пазлу, є для нас особливими й дуже цінними. Ми їх плекатимемо, ми віритимемо в них, навіть якщо нам надаватимуть докази протилежного. Ми не довірятимемо тим, хто намагатиметься переконати нас, що наше рішення пазла є хибним. А це, наприклад:

"Леймстримні ЗМІ" (замість "мейнстримні" – це слово вживав, зокрема, Дональд Трамп).

Наука: великі корпорації захопили її заради прибутку.

Інституції: вони вкрали вибори, вкинувши сотні тисяч бюлетенів у самій лише Пенсильванії.

Приклад гри: хто шукає, той знайде

1.jpg

Картинка від QAnon: "Їхня потреба в символіці буде їхнім падінням... Вони цього не приховують. Ви вівці для них. Вони не бояться тебе. Ти для них годівниця"

"Колективний розум" прихильників змови знайде символіку в зовнішньому світі – особливо враховуючи, що "вони", вороги, її навіть не приховують. Наприклад, докази сатанинської змови – певним чином складені пальці:

Це ж явно неспроста!
Це ж явно неспроста!
Ні, ну ви уявляєте?!
Ні, ну ви уявляєте?!

QAnon знайшов сотні зображень. Можливо, раніше ви їх не помічали – але тепер не можете ПРИПИНИТИ помічати їх.

Утім, це не означає, що деякі зображення неможливо ігнорувати:

Ці – не рахуються
Ці – не рахуються

Взагалі ж, якщо поставити собі мету й почати шукати символи, тим паче, що "вони" їх не приховують, ці "знаки" легко віднайти. І якщо шукатимуть тисячі людей – то неодмінно знайдуть тисячі доказів:

Cимвол ілюмінатів “одне око”, “око провидіння”, подібний до того, що на піраміді, зображеній на доларі. Люди на ілюстрації, закриваючи рукою одне око, не приховують, що вони ілюмінати.

Фікція – рушій до дій у реальності

Механіки гри обертається назад на учасників.

Гаразд, ми знайшли докази того, що педофіли намагаються захопити світ, а тим часом вони вкрали вибори, щоб просунути свого педофільського президента. Що нам із цим робити?

Готуватися до громадянської війни (вибачте за вільний переспів: ТЕКСТИ)

Дуже важко довести, що чогось НЕ існує. Наприклад, неможливо довести, що прибульців не було. Потенційно вони могли б існувати, тож спробуй довести, що їх нема.

Неможливо довести, що хтось НЕ є частиною змови чи культу. Хай би що ця людина заперечувала б, підступна. Хитра. Підла.

А потім ідея, що раз у когось виникла, посилюється через YouTube, коментарі, інфлюенсерів на інстаграм, через твіттер. Тим більше, всі люди всередині твоєї інформаційної бульбашки це підтверджують (а машинні алгоритми, що видають рекламу, з комерційних причин завжди підкидатимуть тобі саме те, що тебе цікавить).

І от уже навколо тебе справді є "тисячі доказів", що співачка Beyoncé стоїть на чолі ілюмінатів:

9876.jpg

Ну ви ж самі гляньте!

2345.jpg

Але тільки ми в Україні знаємо, хто очолює ілюмінатів насправді – ТЕКСТИ

Теорія змови охоплює все

Тепер, коли ми індоктриновані теорією QAnon, можемо продовжувати гру для себе, знаходячи нові й нові підказки. Гра – скрізь. Ідемо за білим кроликом, а кролячі нірки – з усіх боків.

Як щодо "пландемії", тобто планованої пандемії? Як щодо вишок 5G, які спричинили коронавірус? А як щодо вакцин, у які вбудовано GPS-датчики?

Зараз QAnon накручує себе "порятунком дітей" від педофілів: #savethechildren. Люди йдуть рятувати дітей і наївно питають себе, чому на деяких знаках на акції протесту написано #thestormiscoming (наближається буря).

Дедалі важче відокремити Q від людей, які просто переживають про вкидання голосів на пошті чи про те, як Білл Гейтс чіпуватиме людей вакциною від коронавірусу.

Мем: "Ти не вартий того, щоб тебе чіпували"
Мем: "Ти не вартий того, щоб тебе чіпували"

Теорія змови й сама поширюється неначе вірус: декого заражує (особливо в колах, де заражень уже багато), декого оминає (особливо з інших кіл), у когось ознаки сильніші, хтось безсимптомний, але заражений. Що більше людей заражуються – то легше вірус передається далі.

Дивіться також:

Хвилинка антропології. Чому суворі бородаті мужики, американські крайні праві, носять гавайки (ФОТО)

Але QAnon – не повністю рух, який виник сам собою. Тут є певні гроші, і його підтримують певні політики. Скажімо, Facebook видалив "790 груп, 100 сторінок і 1500 платних оголошень, пов'язаних із QAnon, а також понад 10000 акаунтів на інстаграм". Того-таки тижня Дональд Трамп підтримав QAnon, публічно назвавши його "популярним рухом" і сказавши, що цінує його прихильників. Коли Трампа запитали, чи підтримує він базову теорію, що він "Трамп особисто потай рятує світ від сатаністського культу педофілів і канібалів", президент США відповів: "А це що, погано? Якщо я можу допомогти врятувати світ від проблем, я готовий це зробити".

Це вам не задрот-одинак, який кинув кілька постів в інтернет, і раптом вони стали вірусними. Це – медіакампанія. Координована кампанія з пропаганди. Я сам цим займався як розробник комерційних ігор.

Альтернативна реальність, яку підтримує президент? Альтернативна реальність із фізичними демонстраціями в кількох країнах? Навряд чи це "органічний продукт".

Є навіть повнометражне кіно, яке БЕЗКОШТОВНО поширюється. Це значна робота. Ми так працювали з рекламою ігор. Так працює тільки свідома рекламна кампанія.

Це не гра

"Це не гра" – рекламний слоган, який використовують ігри. Надто ті, що пов'язані з альтернативною реальністю, рольові ігри в реальному житті. Якщо щось іде не так – треба рухатися далі. Це схоже на театр: коли актор забув свою репліку чи не може дістати з піхов бутафорський меч – він імпровізує, а решта йому підігрують, не псувати ж цілу виставу.

Але при цьому в іграх і театрі все-таки всі знають, що "це не гра" – це така гра. Тоді як у QAnon "це не гра" стало буквальним. Вони розв'язали не пазл – вони розв'язали реальність!

Зазвичай, якщо виникає певна гіпотеза – її перевіряють фактами. Але тут усе відбувається інакше: гіпотезу підкріплює підтримка інших людей, які в неї вірять. Тебе плескають по спині, хвалячи за відчайдушний стрибок у порожнечу. Відповідь завжди та, в яку вірить найбільше прихильників.

А якщо ти раптом втрачаєш цікавість або віру – її підживлять сенатори, а то й сам президент Сполучених Штатів Америки.

QAnon – спроба створити нову реальність, у якій можна жити "так ніби", але яка не збігається з власне реальністю. Наскільки легко жити у світі фантазій? Без проблем, якщо в ту саму фантазію вірять багато людей із твого оточення.

Власне, віра у вигадки та дія відповідно до них може бути однією з еволюційних переваг homo sapiens. І тут напрошується порівняння QAnon з якоюсь релігією.

фото Getty Omages
фото Getty Omages

Читайте далі про те чому традиційний консерватизм занепадає. На жаль.

інтернет майбутнє суспільство сша інозмі

Знак гривні
Знак гривні