Журналіст, головний редактор "Новинарні" Дмитро Лиховій пише про те, чому нинішні оповіщення про повітряні тривоги неефективні та що має зробити влада, щоб змінити ситуацію. Далі пряма мова.

“Наш бізнес — смерть, і бізнес іде добре” — гасло приватної військової компанії “Вагнер”. Справді, що більше трупів клав власник “вагнерівців” Євген Пригожин, то медійнішим він ставав. Тепер його вставляють у президентські рейтинги, а сам він критикує офіцінийх осіб. Ми дослідили, як Пригожин набував медійної популярності та як зараз роспропаганда намагається менше про нього згадувати.

Наприкінці жовтня ми опублікували дата-проєкт про російську “телеграм-окупацію”, в якому дослідили 120 телеграм-каналів, що їх росіяни створили під виглядом українських місцевих новинних ресурсів для підготовки та виправдання російської окупації. Та все пішло не за планом і до кінця вересня майже половина з них припинила роботу. Як виявилося, не на завжди. Деякі канали мережі (хоч і не надовго), але отримали друге життя. Детальніше про періодичність російських потуг у телеграмі й те, до чого тут захоплення Соледара, – в нашому матеріалі.

Голова Наглядової ради Пласту, головний експерт групи РПР «Молодіжна політика», майор ЗСУ Юрій Юзич радить, як реагувати на московське проникнення в українське молодіжне середовище. Далі пряма мова.

Якщо довго дивитись на графік з кількістю згадок Олексія Арестовича російськими телеграм-каналами, може скластись враження, що останні його заяви про ППО в Дніпрі та подальше звільнення – це спроби повернути собі колишню медійну увагу.

Ми промоніторили 180 телеграм-спільнот і 13 вайбер-чатів українців у Німеччині, Польщі та Чехії. Мета дослідження — виявити проросійську дезінформацію й наративи в середовищі українських переселенців.

Дам’єн Ліччіа та Жан-Батист Дельомм (Damien Liccia et Jean-Baptiste Delhomme), аналітики фірми IDS Partners та віцепрезиденти Стратегічної інформаційної обсерваторії, проаналізували еволюцію російської пропаганди з моменту її  «деплатформизації».

Упродовж перших двох тижнів війни Росія створила 68 телеграм-каналів для різних міст України й так розгорнула інформаційний фронт услід за реальним. Проте, здавалося б, ефективна стратегія поширення російських меседжів через локальні інформканали зазнала поразки. У чому помилилася Росія — читайте в нашому матеріалі.

З активізацією ракетного терору та початком російських спроб знищити українську енергоінфраструктуру, в росЗМІ змінилась тактика інформування росіян про війну. Провідні російські медіа почали висвітлювати кожну повітряну тривогу в Україні. Хоча раніше цього майже ніколи не робили.

Пропагандисти на (ново)окупованих територіях обіцяють захопленому населенню нове життя. Однак ідеологічно не можуть запропонувати нічого якісного, тому перейшли до прямого підкупу населення.