Втративши здоров’я на війні, Олексій Подолян звільнився торік із армії. У нього майже не працює ліва рука, є проблеми із зором і памʼяттю. Виснажений і зневірений, він домагається, щоб держава належним чином оцінила його втрату і дала пожиттєву інвалідність. Історія Олексія свідчить про системну проблему, з якою стикається більшість ветеранів.

10-річний хлопчик на Донеччині понад рік доглядів за двома 13-річними братами з важкими генетичними захворюваннями.

Про це пише військовослужбовець і громадський активіст у мирному житті Ігор Луценко, наводимо його текст повністю: У мене є колега-військовослужбовець, Вадим (ім’я міняю). Він служить у одній з відносно непоганих військових частин. Доброволець з 2022 року, учасник бойових дій. Офіцер. Інвалід, коліна геть погані, каже, що може у будь-який момент списатися. Так от, Вадим зараз живе… у машині.

Голос нового покоління прозвучав гучно, чітко, переконливо і часом матюкливо. Це покоління обпечене війною, багато хто втратив близьких, дехто вже повоював. Мають право на різкість. Але нинішня молодь і дуже талановита. Намальовані від руки плакати цікаво читати: вони поєднують іронію, сарказм і поетичні алюзії — від пародій на українську класику до алюзій на Орвелла. Цей формат протесту поєднав креатив, емоцію і політичну позицію, зосереджену навколо спільних цінностей.

Третина українців вірить в астрологічні прогнози та передбачення. Про це свідчать результати опитування Rakuten Viber.

Публічні дані Google про використання його сервісів дають змогу відстежити, як змінюється цифрова активність людей у різних країнах. Ми проаналізували ці дані для України за період із кінця 2020-го до середини 2025-го, щоб виявити, як ключові події, зокрема повномасштабне вторгнення та енергетичний терор, вплинули на поведінку користувачів.

Вийшла нова книжка «Не народжені для війни» письменника Артема Чапая, який зараз на службі в ЗСУ. Почну з того, що ми, «мирні люди», у боргу перед тими, хто на фронті: і ті, хто живе в Україні, і ті, хто знайшов прихисток за кордоном, і ті, хто, як я, живе в діаспорі багато років, але має в Україні родичів та/або друзів. Важко зрозуміти, «як воно, воювати», поки сам не побачив це зблизька (у мене, як і в значної частини читачів, такого досвіду не було). Щоб пояснити це, а заодно й спробувати збагнути самому, Чапай намагається якнайточніше описати власні почуття.

"Чи заважає західна культура дорослішати?" — запитує у заголовку британський журнал The Economist, оглядаючи книжку Кіта Гейворда "Інфантильні: як наша культура вбила дорослість". Texty.org.ua публікують ключові фрагменти рецензії.

Без примусової мобілізації фронт може посипатися, а Україна програти війну і втратити значну частину територій і людей, а то й узагалі зникнути. Тоді тим, хто не хоче воювати сьогодні в українській армії, доведеться потім воювати в окупаційній. Здавалося б, екзистенційна загроза, про яку багато сьогодні говорять, мала б вплинути на ставлення до мобілізації і збільшити кількість охочих захищати Батьківщину, але ні. Натомість у суспільстві зростають напруженість і взаємна ненависть, яку активно роздмухує російська пропаганда. Як це змінити?

Одна зі стратегій виживання, яка виробилася протягом останнього століття на наших теренах, — залягти на дно. Скільки саме чоловіків вирішило вдатися до такої стратегії, ми дізнаємося через два місяці — саме стільки часу відведено на оновлення даних у ТЦК, тобто військкоматах. Щоб краще зрозуміти логіку тих, хто за будь-яку ціну уникає мобілізації, Texty.org.ua поговорити з одним із «ухилянтів зі стажем», розпитали, чи не планує він найближчим часом поновлювати свої дані та що теоретично може його спонукати до цього.