"Чи заважає західна культура дорослішати?" — запитує у заголовку британський журнал The Economist, оглядаючи книжку Кіта Гейворда "Інфантильні: як наша культура вбила дорослість". Texty.org.ua публікують ключові фрагменти рецензії.

Без примусової мобілізації фронт може посипатися, а Україна програти війну і втратити значну частину територій і людей, а то й узагалі зникнути. Тоді тим, хто не хоче воювати сьогодні в українській армії, доведеться потім воювати в окупаційній. Здавалося б, екзистенційна загроза, про яку багато сьогодні говорять, мала б вплинути на ставлення до мобілізації і збільшити кількість охочих захищати Батьківщину, але ні. Натомість у суспільстві зростають напруженість і взаємна ненависть, яку активно роздмухує російська пропаганда. Як це змінити?

Одна зі стратегій виживання, яка виробилася протягом останнього століття на наших теренах, — залягти на дно. Скільки саме чоловіків вирішило вдатися до такої стратегії, ми дізнаємося через два місяці — саме стільки часу відведено на оновлення даних у ТЦК, тобто військкоматах. Щоб краще зрозуміти логіку тих, хто за будь-яку ціну уникає мобілізації, Texty.org.ua поговорити з одним із «ухилянтів зі стажем», розпитали, чи не планує він найближчим часом поновлювати свої дані та що теоретично може його спонукати до цього.

Вибух лунає зненацька. Я падаю на лісову підстилку й притискаюся до мокрої весняної землі, що смердить дощовими черв’яками. Руки на шиї, п’яти разом.Любомир, кремезний чоловік у військовій формі, усміхається: ми зачепили його розтяжку, підірвавши світлошумову гранату. «Ви всі трьохсоті», — заявляє він, використовуючи армійський код для поранених. Ми всі були поранені, поки намагалися витягнути наших поранених товаришів після мінометного обстрілу.

Керівниця напрямку журналістики даних Texty.org.ua Євгенія Дроздова аналізує добірку зі 100 найкращих статей The New York Times за останні 10 років, акцентуючи на тому, як у США працюють з даними.

Сусідські чати дратують багатьох українців. Чи є такі чати за кордоном, чи прийнято грюкати по батареях, коли хтось дуже галасує, чи товаришують між собою люди, які випадково опинилися поруч, як сусіди допомагають одне одному у форс-мажорних ситуаціях і як вирішують конфлікти. У процесі дослідження ми з’ясували, що манера спілкування між сусідами часто залежить від висотності будинку. Чим нижча забудова, тим тісніше живе спілкування і менше чатів.

Отче наш, яким здійснюється діяльність у сфері небес,Нехай буде здійснено комплекс першочергових заходів зі свячення найменування Твого,Нехай буде реалізовано впровадження юрисдикції Твоєї у найкоротші терміни,Нехай має місце воля Твоя згідно з чинною нормативно-правовою базою,Хлібобулочні вироби в межах обсягу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів щодо розміру прожиткового мінімуму та споживчого кошика, нехай будеТобою надано нам у цей день…

Звичайні американці підтримують Україну, бо бачать у нас близьку по духу демократію.

"Верните свет, злобные казюли", — це не вередлива п’ятирічна дівчинка тупає ніжкою на дитячому майданчику, а доросла жінка пише у чат ОСББ у січні 2023-го. І звертається вона не до тих, хто випускає ракети по енергетичній інфраструктурі, а до електриків, яких немає в цьому чаті.Велика війна лише ненадовго стишила знамениті “срачі” у сусідських чатах. Ворог і досі на нашій землі, люди помирають щодня, а будинкові чати вже давно повернулися до “довоєнного” стану.Здається, це середовище, у якому можна побачити певний зріз суспільства без спеціальних соцопитувань і вибірок. Ті, хто не потрапив у горнило воєнних дій, іноді хочуть воювати в тилу — зі своїми сусідами.

Британський письменник, репортер й автор книжки "У воєнний час: Історії з України" Тім Джуда написав для The New York Review про феномен волонтерського руху в Україні. Автор зазначає, що залученість українців до війни більша, ніж в усіх інших конфліктах, про які він писав (Джуда робив репортажі з Балкан, Нігеру, Вірменії, Афганістану та Іраку). Нижче наводимо переклад фрагмента статті.