Дональд Трамп став центром уваги російських ЗМІ, перевершивши за кількістю згадок навіть Володимира Путіна. Кремлівська пропаганда використовує його висловлювання для підтримки наративу про «правоту» Росії у війні та спроби встановити мир на умовах Москви й активно формує образ США, де Трамп уособлює «правильного» американця, здатного змінити політику Білого дому на користь Росії.Водночас пропагандисти не забувають перетворювати Європу на ворога, замінюючи старі наративи про «англосаксів» на нові про «євробюрократів», у які вкладають образливий зміст.У цьому матеріалі ми дослідили основні теми, які домінували в російському інформаційному просторі, а також проаналізували згадки про ключових осіб. Моніторинг підсумовує наші попередні дослідження про ставлення пропаганди до США після зміни президента та висвітлення теми мирних переговорів між Росією та Україною в росЗМІ.Read in English

Коли Трамп заговорив про мир в Україні, у кремлівських ЗМІ й телеграм-каналах почався ідейний шторм. Пропагандисти намагалися підігнати його заяви під зручний для Кремля сценарій: «Трамп змусить Захід здати Україну». Однак серед «військкорів», які ведуть низку популярних телеграм-каналів про війну, наростало невдоволення. Вони боялися, що їхня мрія, під яку вони підганяють свою вигадану реальність, де Росія перемагає всіх силою, розчиниться в переговорах і дипломатичних поступках.Read in English

Після того як Дональд Трамп переінакшив політику США щодо Росії, Москва знайшла нового головного ворога — Велику Британію та Європу. Таке зміщення фокуса ворожості є знаковим. Російська пропаганда десятиліттями формувала образ Америки як головного ворога та винуватця всіх бід і війн у світі.Вашингтон відновлює дипломатичні відносини з Москвою, але водночас псує їх із союзниками по НАТО та Україною. Схоже, багаторічні зусилля Кремля розсварити Європу і США, яких він докладав після Другої світової, увінчалися успіхом.У цьому моніторингу ми показуємо, як змінюється ставлення російської пропаганди до США у 2025 році. Ми аналізували меседжі, спрямовані на внутрішньоросійську аудиторію.Read in English

Купівля та продаж впливу на платформі соціальних медіа X стає важливою тенденцією. Про це йдеться у розслідуванні Daily Maverick. Texty.org.ua публікують переклад ключових фрагментів матеріалу.

Ми започатковуємо цикл статей під назвою «Мова путінізму». Досліджуватимемо ідеї і наративи, кліше і новомову, які цементують ідеологію путінізму в Росії.Перший наш матеріал присвячений концепції «Росія як держава-цивілізація».

З «потеплінням» відносин між США та Росією змінюється й риторика кремлівської пропаганди. Трансформується навіть залізобетонний наратив про те, що США керують Україною. Ми проаналізували основні російські пропагандистські телеграм-канали.

Тисячі віршів про загиблих воїнів, написаних анонімною авторкою під псевдонімом Соломія Українець, стали рушієм клікбейту в українському фейсбуці й засобом демонізації служби в армії. Найактивніше їх просувають китайські боти, також публікують російські клікбейтні сайти, націлені на українську аудиторію.

“Ну шо, українці, ви вже зрозуміли, шо це геноцид?”, “Куди ми катимся?”, “Вам мало війни з Росією, хочете громадянську війну?” — запитують тисячі “народних експертів” у відеороликах, які щодня розлітаються в соцмережах.Кожен такий “експерт” коментує якусь проблему чи подію (здебільшого українською), пояснює, “як усе насправді”, маніпулює фактами і фейками, пропонує міркування і висновки, що сіють страх і розпач, повторюючи російську пропаганду.

Майже щодня в Україні відбуваються теракти, лунають вибухи поблизу і всередині будівель ТЦК, горять автомобілі військовослужбовців. У суспільстві не вщухає дискусія, чи виконавцями цих терактів є ображені на владу маргінали, переконані ідеологічні прихильники “русского міра”, чи просто шукачі легких грошей, які пропонують російські спецслужби.Кореспонденти Texty.org.ua поспілкувалися з “рекрутерами” із ФСБ, прикинувшись потенційними “терористами”.Read in English

Навіть ботаніка може перетворитися на інструмент пропаганди в руках агресора. За свідченнями українських науковців, їхні західні колеги стають усе більш “змученими” від війни аж до того, що бояться вживати і читати це слово. Принаймні на такі роздуми наштовхує кілька випадків, коли українські науковці мали проблеми з публікацією своїх досліджень у міжнародних наукових журналах.