Останнім часом зросла кількість випадків, коли «Шахеди» долітають до Києва та інших українських міст. Це не збій у роботі ППО, а результат змін у тактиці ворога. Чому не вдається перехоплювати всі «Шахеди»?

Український наземний дрон Ardal пройшов 17 кілометрів під вогнем, щоб забрати трьох тяжкопоранених бійців. Таким чином українські військові та інженери здійснили за допомогою наземного роботизованого комплексу унікальну евакуаційну місію, що здавалася неможливою.

Що відбувалося на фронті протягом останніх трьох місяців (грудень 2024 року — лютий 2025 року). Завдяки генерал-майору Михайлові Драпатому ситуація на Покровському напрямку стабілізувалася. Та росіяни і далі наступають на інших ділянках. Загалом темпи просування ворога сповільнилися, але, на жаль, зменшилася й кількість убитих окупантів.

Майже щодня в Україні відбуваються теракти, лунають вибухи поблизу і всередині будівель ТЦК, горять автомобілі військовослужбовців. У суспільстві не вщухає дискусія, чи виконавцями цих терактів є ображені на владу маргінали, переконані ідеологічні прихильники “русского міра”, чи просто шукачі легких грошей, які пропонують російські спецслужби.Кореспонденти Texty.org.ua поспілкувалися з “рекрутерами” із ФСБ, прикинувшись потенційними “терористами”.Read in English

Британське видання The Economist проаналізувало нинішню ситуацію на фронті, зокрема і становище української оборони у Великій Новосілці. Texty.org.ua наводять переклад статті.

Рішення про самовільне залишення частини (СЗЧ) формується в різний спосіб і не вкладається в єдиний сценарій. Результати опитування свідчать, що бійці приймали рішення про СЗЧ однаковою мірою як спонтанно (52%), так і продумано (48%). Такі дії можуть бути як результатом тривалого незадоволення та виснаження, так і гострою реакцією на стресову подію. Добровольці не менш схильні до СЗЧ, ніж примусово мобілізовані. Один із ключових факторів, які призводять до СЗЧ, — низький професійний рівень командирів.

Texty.org.ua пропонують переклад матеріалу, опублікованого на сайті Euromaidan Press, про воєнні проблеми України, які більше не можна ігнорувати. Автор статті — Tatarigami, військовий оглядач, OSINT- і GEOINT-аналітик, засновник Frontelligence Insight. Ви можете стежити за ним на платформі X.

Зеник мінує постійно. Робить це великими дронами: “Кажанами”, “Вампірами” й улюбленцем свого парку “Немезісом”. Сидячи на позиції, він чіпляє на “Кажан” одну міну ТМ-62, вага якої приблизно 7–10 кг, і несе на передню лінію фронту. Там скидає, летить назад, чіпляє наступну і знову в дорогу. І так усю ніч.«Стараємось мінувати», — каже Зеник. І слово “стараємось” влучно описує загальну ситуацію, що наразі складається з дистанційним мінуванням дронами на фронті.

Аналітики моніторингового проєкту DeepState відзначили суттєве збільшення бойових зіткнень на фронті й показали основні гарячі точки на Донеччині та Харківщині.

Протягом листопада гарячі ділянки фронту не змінилися, як і тактика росіян. Їхнє просування порівняно з жовтнем має дещо вищі темпи, убивати їх стали більше, хоча все ще недостатньо, щоб сповільнити наступ.Read in English