На публікацію Texty.org.ua про те, як можна залучати добровольців з-за кордону до Збройних сил України відгукнувся один з наших дописувачів, який служить в армії з лютого 2022 року.Кумівство, «совок» в управлінні та ігнор фаху іноземців (артилерія, БПЛА) зводять їхню мотивацію нанівець, вважає автор. І пропонує рішення: дати іноземцям можливість отримувати посади командирів середньої ланки, максимально використовувати їхній бойовий досвід у різних сферах (у тому числі залучати як інструкторів), забезпечити мовну інтеграцію й спростити легалізацію та можливість отримання громадянства для охочих.Нижче публікуємо його спостереження та пропозиції.

Тиждень тому Texty.org.ua опублікували колонку військової кореспондентки Анни Калюжної «Штурмовий полк Х і далі вбиває своїх людей». Чому масштабування штурмових військ — катастрофа». Через дві години після публікації авторці зателефонував керівник управління штурмових підрозділів ЗСУ, командир 33-го окремого штурмового полку Валентин Манько, який не погоджувався з викладеними аргументами.Нижче публікуємо нашу розмову, у якій ми запитали в командира про застосування сили і ям у підрозділах, про те, навіщо в штурмовиків забирають телефони та яку роль у полку відіграє Сергій Коротких, або Боцман, якого пов’язували з неонацистськими організаціями РФ. Також подискутували, які підрозділи треба поповнювати в першу чергу.

Наявні штурмові підрозділи звільняють у середньому по кілька сіл за місяць протягом останніх пів року. Але це відбувається в результаті застосування невиправдано суворих методів примусу й ціною незрівнянно більших втрат порівняно з бригадами Сухопутних військ, а також завдяки тому, що ці підрозділи отримують у рази, а іноді в десятки разів більше поповнення, ніж середньостатистична бригада Сил оборони.

Ветеран Гліб Бітюков в блозі на УП пише про те, що українська армія розрослася, але фундаментом цієї велетенської надбудови є простий солдат в окопі. Texty.org.ua передруковують колонку автора у повному обсязі.

Після публікації нашої статті про те, що росіяни почали просуватися швидше ціною менших втрат, ми отримали багато відгуків. Зокрема, і суб’єктивні спостереження про те, що цього літа співвідношення кількості втрат росіян і українців на війні погіршилося (зазвичай росіян гине значно більше). За приблизними оцінками Texty.org.ua, щоб не програти, на кожного загиблого українця має припадати щонайменше троє мертвих росіян.

Про це пише військовослужбовець і громадський активіст у мирному житті Ігор Луценко, наводимо його текст повністю: У мене є колега-військовослужбовець, Вадим (ім’я міняю). Він служить у одній з відносно непоганих військових частин. Доброволець з 2022 року, учасник бойових дій. Офіцер. Інвалід, коліна геть погані, каже, що може у будь-який момент списатися. Так от, Вадим зараз живе… у машині.

29 липня президент підписав Указ № 557 про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України, який забрав у командирів полків і бригад право самостійно виводити бійців у розпорядження. Передача цих повноважень на рівень корпусів централізує процес, але може створювати ризик затримок, плутанини та штучного завищення показників боєздатності замість реального підсилення фронту.

В українській субкультурі урочистих привітань з днем народження, здається, на днях відбулася знакова подія. Свій день народження 26 липня відзначив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Звісно, особистий день народження - це одна з найвагоміших подій для кожної людини. Але у випадку з головнокомандувачем ЗСУ 26 липня неочікувано стало вагомою загально українською медійною подією.

Гранатометник ЗСУ з позивним Дід, ветеран АТО і боєць 107-го батальйону вижив після ворожого удару, залишившись наодинці в лісі. Він провів кілька діб на позиціях і зміг повернутися до своїх, привівши полоненого росіянина.

Усе почалося з того, що на позиції 106-го батальйону на Лиманському напрямку прилетіла КАБ. На жаль, один із піхотинців загинув, ще одного поранило. Забрати важкого 300-го виїхало троє медиків на М113: командир Кос, мехвод Скол і Потапич.