Преса не передбачила Незалежність: 24 серпня 1991 виходили матеріали про екстрасенса, бездарну Бурмаку та інтерв'ю Ляшка (СКАНИ)
Жодна з українських газет, які вийшли у суботу, 24 серпня 1991 року, навіть не змогла припустити, що цього дня Верховна Рада УРСР ухвалить історичне рішення, проголосивши незалежність України. Натомість суботні газети робили перші спроби аналізу причин та наслідків путчу кількаденної давності, розміщували розлогі стенограми заяви Михайла Горбачова та Леоніда Кравчука, обурювалися з приводу “Червоної рути” та розповідали про екстрасенса Шперлінга.
З розповіді про те, як "знайомий чаклун" зцілив журналістці хворий зуб просто по телефону, починається стаття про одеського екстрасенса Анатолія Шперлінга у "Робітничій газеті".
"Екстрасенс міжнародного класу, біоенергозцілитель вищої категорії, атестований Академією медичних наук СРСР, вилікував від тяжких недуг більше п’яти тисяч чоловік. Що це за недуги? Легше назвати ті, які не піддаються біоенерготерапевту: цукровий діабет, епілепсія, злоякісні пухлини", - описує авторка "профіль" героя свого матеріалу.
Журналістка провела один день у якості асистентки екстрасенса. Описала скромний інтер’єр його кабінету з атрибутами роботи – восковою свічею, на якій "спалюється" хвора енергія" та склянками з водою, куди "збирається" біль". Згадала про людей, які приходили до лікаря Шперлінга, аби отримати лікування найрізноманітніших хвороб та подякувати за уже проведене зцілення. Розповіла, що почав свою кар’єру біоенерготерапевта він у підпіллі, а нині (тобто у серпні 1991 року) "легалізував" своїх сімох учнів та очолює науково-медичну фірму "Біоенергія".
"Ви багата людина?" - питає авторка статті у екстрасенса насамкінець.
"Я багатий на друзів", - відповідає той і додає, що Союзом бігають 19 хлопчаків, яких назвали Толіками на його честь.
Екстрасенс Шперлінг вважає, що запорукою здорового та щасливого життя є доброта і порядність.
"Прокляття, які ми адресуємо іншим, рано чи пізно повертаються до нас і наших близьких. А кожна усмішка, звернена до ближнього, подовжує наше життя хоча б на годину", - резюмує він.
Газета Центрального комітету Компартії України “Радянська Україна” у своїй статті розгромила організацію та результати другого фестивалю “Червона рута”, який щойно закінчився в Запоріжжі.
Автор матеріалу звинувачує організаторів фестивалю — музикознавців Т.Мельника та А.Калениченка у “схематизмі та невігластві”. Ще б пак, обурюється оглядач: жоден з них перед фестивалем не публікував статей, присвячених пісенному жанру.
Газета б'є на сполох: до конкурсної програми фестивалю рівний доступ отримують і артисти-професіонали, й учасники художньої самодіяльності.
В результаті, констатує “Радянська Україна”, професіонал Павло Дворський посів у конкурсі виконавців лише третє місце, пропустивши поперед себе не лише “самодіяльного” автора пісень на кшталт “Піду, втоплюся” і “Підпільник Кіндрат” Андрія Миколайчука, але й — і це, здається, обурює автора ще більше — харків'янку Марію Бурмаку, “аматорство якої не викликає сумнівів”.
Газета "Ленинское знамя" намагалася підтримати бойовий дух київських військових
"Голос України" розповідала читачам про зміни у покараннях за порушення правил дорожнього руху, які мали набути чинності з 1 вересня 1991 року.
Збільшення розміру штрафів для порушників стало відповіддю влади на тривожну статистику з аварійністю на дорогах республіки.
За 1990 рік внаслідок ДТП в УРСР загинуло майже 10 тисяч людей (це найбільша цифра за всю історію фіксації такої статистики. Для порівняння, за 2015 рік на контрольованій владою території України у ДТП загинули трохи більше чотирьох тисяч людей. – Ред.).
Тим часом з першої шпальти газети “Молодь України” письменник Юрій Покальчук закликав Україну до створення власної міліції і власної армії.
У Росії, нагадував він, є власне МВС та власна армія, і їхні представники у дні серпневого путчу рішуче стали на захист демократії та президента Бориса Єльцина. Бо російські міліціонери і солдати, продовжував автор, є одним народом зі звичайними цивільними людьми Росії.
Українська ж міліція хоч і є "частиною нашою українського народу", однак керує нею МВС, досі підпорядковане союзному міністерству, головою якого був один з лідерів "ГКЧП" Борис Пуго.
Топ-темою суботніх газет стали події кількаденної давності: спроба захопити владу в СРСР путчистами з ГКЧП та тріумфальне повернення з Криму до Москви президента Союзу Михайла Горбачова.
Деякі ЗМІ спробували не обмежуватися викладом заяв Горбачова та Кравчука, а розмістили на своїх шпальтах матеріали власних кореспондентів.
На першій шпальті "Молодої гвардії" коротеньке інтерв’ю з тодішнім міністром внутрішніх справ Андрієм Василишиним, взяте в перший день путчу 18-річним журналістом Олегом Ляшком.
За матеріалами ВВС та Фейсбуку кореспондента Святослава Хоменка