Хіт у Британії - книга української кухні. Без шароварщини, з гумором

Оля Геркулес, як кажуть в Англії, - зірка, що сходить, місцевої кулінарії. Її книга “Мамушка”, з рецептами української кухні – зі сходу України, але не лише, - завоювала серйозне визнання в Британії, де зірок-кулінарів не бракує, і продалася накладом у понад 100 тисяч примірників, - пише Світлана Пиркало для ВВС

"Мамушка" - це не справжнє слово. Це цитата з фільму "Сімейка Адамсів", де герої танцюють дикий східноєвропейський танець "мамушка" і розмовляють вигаданою східноєвропейською мовою.

Вона також перемогла в цьогорічній Премії їжі та напоїв найпрестижнішого магазину Фортнум і Мейсон (Fortnum&Mason Food&Drink Awards 2016) за найкращу дебютну книгу. Її рецепти – щомісяця в газеті Guardian у рубриці рецептів від топ-кухарів; її слава шириться Британією невпинно і невблаганно.

Оля Геркулес – фактично перший кулінар міжнародного класу, який написав книгу про українську кухню. Це трохи дивно, бо українців у світі багато, але навіть кухні таких далеких від Британії народів, як чилійці, перуанці чи навіть ефіопи набагато краще тут відомі. Буквально вчора я проходила кафе вуличної ефіопської кухні; але спробуй знайти в Лондоні український ресторан.

Були чутки про якесь кафе "Аліна" далеко на сході Лондона, де головним атракціоном виступала жива музика, але я поки що не бачила його в мішленівських довідниках.

Утім, якщо світ нарешті починає відкривати українську високу кухню, то в самій Україні майже нічого не відомо про Олю Геркулес.

Українські видавництва ще досі відхекуються після низки економічних криз і поки що не зголосилися перекладати і видавати книгу.

Проте українська громада західного світу прийняла “Мамушку” як частину свого повсякденного лексикону. Усі мої знайомі в Лондоні або були на її заходах, або купили книгу чи отримали в подарунок.

Художниця Ольга Приймак написала і виставила портрет Олі Геркулес.

Очільниці Українського інституту та Української програми Королівського інституту міжнародних відносин ходили на її вечерю в якомусь хіпстерському місці.

Навіть на благодійному вечорі Івана Купала, організованому Ukraine Charity, продавався індивідуальний урок з Олею Геркулес (і продався за понад 200 фунтів).

Зрештою я не витримала і написала в славетну школу високої кухні Leiths School of Food and Wine, де Оля Геркулес мала викладати свій перший майстер-клас, і туди записалася.

Оля Геркулес починає свою книгу з історії про борщ. Саме борщем я також розпочинала свою книгу “про їжу і ментальність” під назвою “Кухня егоїста”.

Борщова історія Ольги звучить так.

Якогось її родича в Москві запитували росіяни, чи правда, що українці їдять борщ тричі на день. Він відповів, що якби вони могли зварити справжній український борщ, вони і вночі б його їсти вставали.

Це правда. Мені довелося якийсь час побути в Москві в 2014 році. На той момент замість українського борщу в ресторанах пропонувався “суп російський з буряком”, і спробувавши його, можна було погодитися, що борщем цей наїдок справді не був.

Але під час свого майстер-класу Оля не стала навчати британську публіку, як варити борщ. На сьогодні шеф-кухаря цікавить Кавказ.

Тому під час майстер-класу нам пропонувалося приготувати таке меню: курячий бульйон із лангустинами та щавлем (натхненний старовинним українським рецептом “царської юшки”, пояснила Оля), тушена ягнятина з травами і кавказськими спеціями, салат із помідорів з солоними оливками та малиною (для нього потрібні лише найкращі помідори), і козинаки з соняшникового насіння з привареними фруктами.

Кулінарні майстер-класи в Лондоні – це популярна річ. На них ходять і жінки, й чоловіки, їх купують і дарують друзям на день народження, вони бувають і на три години, і на день, а сама Оля Геркулес в 2009-му році проходила курс високої кулінарії в тій само школі, який тривав півроку (їй дозволили почати одразу з вищого рівня).

Після того, як група учнів готує нові страви, їх же й накривають на стіл для тих-таки учнів.

Мушу зізнатися, що все, що я готувала під час майстер-класів, було страшенно смачне, і ще питання, чи всі страви могла би повторити вдома.
Але після майстер-класу Олі я зробила як мінімум дві страви, козинаки і салат, і вийшло схоже, тобто їй вдалося нас навчити.

Треба ще зауважити, що в Британії популярний шеф-кухар майже ніколи не готує і не описує традиційні рецепти. Вони завжди є авторськими, тобто туди додається сучасний елемент.

Авторськими є і страви Геркулес. З царської юшки, скажімо, вона видалила яйце і замість проварити щавель просто залила його киплячим бульйоном. Козинаки вона робить з медом, що їх робить убивчо смачними, і так далі.
На майстер-класі (він коштував приблизно 170 фунтів за півдня) нас було приблизно дюжина: майже всі британки, один індійський джентльмен і двоє українок, я і пані з Тернополя.

Приємно вразило облаштування кулінарної школи, яка знаходиться досить далеко від центру в західному Лондоні. Було кілька великих залів з плитами та столами для приготування їжі, й одночасно з нашим у школі йшло принаймні три інші уроки.

Книга почала продаватися в червні минулого року.

"Після того вона вийшла у США, Австралії, Канаді, Німеччині, Нідерландах, Польщі, Бразилії, Литві, Італії. Але не в Україні. Видавці возили її на Франкфуртський книжковий ярмарок, де видавництва світу знайомляться з новинками з інших країн, але з України ніхто не підходив. Росіяни цікавилися…"

Книга не лише познайомила широку громадськість із українськими та східноєвропейськими рецептами, каже Оля, але і дала історичним українським громадам у Британії нове почуття ідентичності.

Цей епізод насмішив Олю Геркулес у дитинстві, але вона запам’ятала, наскільки мало про нас знають на Заході. І вирішила познайомити людей із Україною та кухнею, де поєдналися впливи Європи, Кавказу та Азії, через книгу з такою іронічною, але теплою назвою.

книги україна британія