10-річний хлопчик понад рік самотужки доглядав двох прикутих до ліжка братів на Донеччині (ФОТО)
10-річний хлопчик на Донеччині понад рік доглядів за двома 13-річними братами з важкими генетичними захворюваннями.
Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
Наразі прокуратура розпочала розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов’язків представниками Служби у справах дітей Білозерської міської ради.
"Йдеться про трьох братів із Покровського району, які, ймовірно, залишилися без належного піклування після смерті бабусі. Двоє з них – 13-річні діти з тяжким генетичним захворюванням, прикуті до ліжка.
Перевіряється інформація про те, що понад рік єдиним, хто за ними доглядав – був 10-річний молодший брат, який власними силами годував, поїв та доглядав хлопчиків, а під час обстрілів – самостійно спускав їх до підвалу", – йдеться у повідомленні.
За даними медиків, діти потрапили до благодійного центру у вкрай тяжкому стані: виснажені, із численними нелікованими травмами та без необхідної медичної допомоги.
Як пише УП. Життя, дітей евакуювали у центр допомоги "Місто Добра" у Чернівцях. Коли лікарі вперше побачили братів після евакуації, їхній стан вразив навіть досвідчених фахівців.
"У цих дітей буди поламані ноги, які ніколи не бачили гіпс. На ногах – озера йоду, що не змивалися рік", – розповіла завідувачка паліативного відділення "Міста Добра" Наталія Попадюк.
У братів – важке генетичне захворювання – лісенцефалія першого типу. Воно супроводжується неврологічними порушеннями, епілепсією, білково-енергетичною недостатністю. За словами медиків, це діти максимально складної категорії.
Лікарі не можуть оцінити психологічний стан хлопчиків – кажуть, у дітей "свідомість сумнівна". У "Місті Добра" для братів вибудували щоденний режим, що включає і лікування, і догляд, і профілактику ускладнень. Братів годують спеціальною сумішшю, поступово додають до раціону більш щільну їжу.
Разом із двома лежачими братами до "Міста Добра" приїхав і їхній маленький доглядальник – 10-річний Платон. Перші слова, які хлопчик сказав медикам: "Я не дитина".
"Він реально робив роботу дорослого. Після смерті бабусі ніхто інший не займався старшими дітьми. Мама не могла – через хворобу і залежність. І Платон лишився один на трьох", – каже медичний директор "Дому Метеликів" (паліативне відділення центру, – Ред.) Денис Колюбакін.
У "Місті Добра" для Платона почалося інше життя. Тепер він ходить до школи, заводить друзів, захоплюється футболом і малюванням.
Платон також отримує психологічну допомогу, адже роки життя "малим дорослим" лишили відбиток на емоційному стані.
"Ми працюємо з ним, щоб він знову відчув себе дитиною. Бо жодна дитина не повинна казати "я не дитина" у 10 років. Це сталося з ним через те, що мати була дезорієнтована, вела асоціальний спосіб життя. Це наслідки токсичної енцефалопатії та довгих років наркозалежності", – каже Денис.
У "Місті Добра" вирішили боротися не лише за дітей, а й за матір. Її направили на лікування, паралельно з жінкою працюють психологи й соціальні педагоги.
