Чому варто віддати належне зусиллям Трампа щодо України і чому вони можуть зазнати фіаско, — CNN
Зустріч Володимира Зеленського та європейських лідерів з Дональдом Трампом у Білому домі стала "найкращим днем для України за довгий час", але війна все ще далека від завершення, і найважча робота із досягнення миру ще попереду. Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN. Texty.org.ua наводять дещо скорочений переклад статті.

Президент України Володимир Зеленський відвідав Білий дім у понеділок, і, на відміну від минулого разу, вибуху емоцій в Овальному кабінеті не сталося.
Президент Дональд Трамп запропонував спокусливі натяки того, як він може наблизитися до президентської величі, врятувавши Україну, убезпечивши Європу і справді заслуговуючи на Нобелівську премію миру.
Фаланга європейських лідерів, які прийшли підтримати Зеленського, була вражаючою і незвично згуртованою, попри їхні значні ідеологічні розбіжності. Вони по черзі виступали перед камерами, намагаючись надати Трампу політичне та емоційне обґрунтування підтримки України.
Історичний день перегукувався з великими політичними зустрічами, які завершили Другу світову війну і побудували сучасний світ. Саме так має працювати Захід: американський президент очолює потужних європейців, які поділяють спільні цілі.
Але чи не занадто це добре, щоб тривати довго?
Це показник розколу в трансатлантичному альянсі та мінливої вдачі Трампа, що уникнення катастроф розглядається як серйозний прогрес — особливо після поступок президента США російському лідеру Володимиру Путіну на їхньому улесливому саміті в Алясці минулого тижня.
Усі на цих виняткових зустрічах у Білому домі, включно з самим Трампом, демонстративно робили все, щоб підкреслити можливості й уникати конкретних обговорень питань, які могли б зруйнувати день.
До вечора Трамп публікував у соцмережах повідомлення про можливий тристоронній саміт, який він незабаром організує за участю Зеленського й Путіна, і який міг би передувати особистій зустрічі між російським та українським лідерами. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що така зустріч може відбутися протягом двох тижнів, що свідчить про прискорення дипломатичного поступу.
Президент Фінляндії Александер Стубб сказав Трампу: «За останні два тижні ми, мабуть, досягли більшого прогресу в завершенні цієї війни, ніж за попередні три з половиною роки». І цього разу це не було самоприниженням іноземного лідера, який намагається сподобатися американському президентові, що жадає захоплення — це була правда.
Далі буде важче
Понеділкові зустрічі стали найпереконливішим доказом того, що президент США дійсно серйозно ставиться до своїх слів про бажання зупинити вбивства в Україні. Можливо, він заслуговує на більше визнання за свою енергію та відданість справі, ніж отримує.
Однак цей день також виявив питання, які ставатимуть все більш очевидними в найближчі тижні. Вони можуть зірвати прагнення Трампа до миру і зруйнувати західну єдність, що, безумовно, потішить Путіна.
Було багато оптимістичних розмов про необхідність надати Україні гарантії безпеки після мирної угоди. Трамп навіть натякнув, що надішле підтримку від армії США. Але ніхто досі не пояснив, як саме це працюватиме — і, що ще важливіше, які умови Росія взагалі готова прийняти в межах угоди.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні висунула пропозицію про набір гарантій від західних країн, змодельований за зразком статті 5 НАТО про взаємну оборону. Це було б поза формальними структурами альянсу, але могло б діяти аналогічно. Проте, попри запевнення Трампа після Аляски, що Путін нібито відкритий до гарантій безпеки для України, це виглядає малоймовірним. Російський лідер веде війну, щоб розчавити прагнення свого сусіда до НАТО. Чому він мав би прийняти домовленість, яка фактично надає Україні статус квазісоюзника?
І що саме передбачатимуть такі гарантії? Чи справді європейські держави, які направлять війська до так званих "сил стримування" в Україні, воювали б проти Росії, щоб урятувати Україну від нової агресії? Прихованим підтекстом цієї війни є постійна тривога як адміністрації Байдена, так і адміністрації Трампа щодо ризику бути втягнутими у війну з ядерною Росією.
А як на таке нове зовнішньополітичне зобов’язання відреагують прихильники Трампа з руху MAGA?
Читайте також: Серед республіканців відбувся значний зсув у бік підтримки України, — опитування
Жорстока помилка "обміну територіями"
Далі постає питання території.
Ключовим терміном у зародковому мирному процесі президента США є «обмін територіями» — створення нової демаркаційної лінії між розширеною Росією та новозменшеною Україною. Трамп навіть вручив Зеленському карту, за що той був належно вдячний, наче він ще не усвідомлює, які складні рішення йому належить ухвалити щодо землі, просоченої українською кров’ю.
За словами посадовців, які були поінформовані про саміт Трампа з Путіним, російський лідер прагне здобути території шляхом переговорів, які його війська не змогли захопити, зокрема в економічно та промислово потужному регіоні Донбасу на сході України. Ця територія — це також лінія зі сталі, бетону та добре укріплених міст, яку Україна створила, щоб стримати Росію, і яка буде необхідною для запобігання майбутнім атакам.
Термін «обмін територіями» — це фраза, що приховує справжній зміст. За російським планом Україна фактично торгуватиме різними частинами власної території. Путін отримає стратегічно важливі райони, а натомість запропонує менш критичні ділянки, які вже захопив в інших частинах України. Це навряд чи можна назвати вигідною угодою.
Обміни територіями спричиняють епохальні потрясіння та сіють майбутні конфлікти — як показує досвід Близького Сходу. У цьому випадку це означатиме, що тисячам українців доведеться залишити домівки або стати росіянами. А Зеленському доведеться пояснити батькам загиблих молодих українців, чому їхні діти загинули за території, які мають бути передані Путіну.
Існують деякі формулювання, які дозволяють утриматися від офіційного визнання спірних територій, щоб відкласти критичні рішення щодо суверенітету та заморозити війну. Це створило б ситуацію, подібну до тієї, що існує між Північною та Південною Кореєю або в розділеній Німеччині часів холодної війни. Але навіть такі варіанти можуть бути неприйнятними для українського народу.
Кожна велика мирна ініціатива на початку здається безнадійною. Іноді єдиний спосіб подолати нерозв’язні проблеми — це створити внутрішній імпульс. Тому поспіх Трампа з проведенням самітів може мати сенс. Можливо, він зможе швидко просунути всіх настільки далеко на шляху до миру, що повернення стане неможливим.
Трамп змінив свою позицію щодо України
Коли Трамп повернувся в Білий дім, багато прихильників України побоювалися, що він залишить її напризволяще. Він більше не надає масштабних пакетів військової допомоги, які врятували країну після жорстокого вторгнення Путіна у 2022 році.
Але тепер Трамп вклав значний особистий авторитет і політичний капітал у зусилля покласти край війні, яка є значно складнішою, ніж йому здавалося, коли він обіцяв зупинити її за 24 години.
Однак кілька моментів викликали занепокоєння щодо справжньої відданості Трампа мирному процесу. Коли він думав, що має вимкнений мікрофон, то сказав, ймовірно, президенту Франції Емманюелю Макрону, що Путін "хоче укласти угоду для мене". Це свідчить про небезпечну наївність щодо російського лідера, який розв’язав криваву неспровоковану війну та прагне відродити міф про російську велич.
Потім Трамп перервав розмови з європейськими лідерами, щоб зателефонувати Путіну.
Саме така поведінка й змусила європейських партнерів Трампа похапцем перетнути Атлантику, щоб бути присутніми на зустрічі. Підозри щодо його спроможності та відданості безпеці Заходу зберігаються.
І все ж, ніхто інший не може стати посередником між Зеленським, європейськими лідерами та Путіним. Якщо мирна угода коли-небудь буде досягнута, ймовірно, це станеться завдяки харизмі Трампа та впливу Америки.
Це надзвичайно нестандартний підхід, який може не спрацювати.
Наприклад, Майкл Кіммедж з Центру Вільсона застерігає, що стратегія Трампа може розвалитися через внутрішні суперечності. Трамп «намагається бути всім для всіх: зустрічається з Путіним, вітає його з розкритими обіймами, ніби досяг якогось порозуміння. Водночас говорить про гарантії безпеки для України та хвалить європейських лідерів за підтримку України».
«Немає жодних деталей щодо того, що відбувається. Лише обіцянки, які на поверхні суперечать одна одній».
«Залишається лише дивуватися, як довго президент Трамп зможе жонглювати всіма цими кульками».
Від відповіді на це питання залежать тисячі життів.