Оформлення відстрочки в ТЦК коштує кілька мільярдів збитків на рік: розбір
Координатор проєкту в "Хелпус – фонд допомоги дорослим" Альберт Павлов підрахував, скільки втрачає держава через неоптимізований і забюрократизований процес оформлення відстрочки в ТЦК.
"Оформлення відстрочки в ТЦК (військкоматі) — один із принизливих бюрократичних процесів в державі, який чомусь досі не оптимізований та коштує українським громадянам та державі кілька мільярдів гривень збитків на рік", — зазначає волонтер.
Він наводить власні підрахунки:
"При подачі заяви ти надаєш копії та оригінали усіх документів, військового квитка, паспорту, документів дітей. У моєму випадку це десь 25 листів паперу. При першій подачі треба подавати завірені нотаріусом копії деяких документів, по 200 грн за один документ.
З усім цим пакетом ти займаєш чергу у ТЦК. Тобто стоїш під парканом у групі 10-30 таких самих подавачів. Черги збираються тому, що протягом 7-10 днів всім одночасно треба цю відстрочку подовжувати.
У середньому ти чекаєш в черзі 4 години, але є чимало випадків, коли люди чекають 2-3 дні поспіль", — пише Павлов.
Читайте також: Стовпотворіння в ТЦК: як я ходив зніматися з розшуку. Що треба змінити в організації «уточнення даних»
Він зауважує, що є також електронна черга, але вона рідко коли працює.
"Наприклад, ти приходиш на 11 ранку, по запису, а в черзі все ще стоять люди, записані на 9-30. І ніхто не гарантує, що записавшись в чергу, ти взагалі в цей день її дочекаєшся.
Нарешті, дочекавшись, ти заходиш у будівлю ТЦК. Виявляється, що в цій будівлі є доволі комфортні умови та сидіння для очікування, але чомусь людей тримають по кілька годин у будь-яку погоду на вулиці біля паркану. Тримають у тому числі людей з інвалідністю, які прийшли за відстрочкою.
Далі ти проходиш до кабінету, і якщо все окей з документами, то підписуєш заяву, а потім починаєш підписувати кожну копію документа, у моєму випадку 25-30 аркушів — «Копія вірна, прізвище, дата, підпис»
Якщо якогось документа не вистачає — ідеш його доробляти, але не факт, що потім тебе пропустять без черги.
Десь через тиждень або два ти приходиш забирати готовий документ про відстрочку, і тут знову може бути черга, хоча вже набагато менша", — описує процес волонтер.
Він додає, що всі ці візити для сільських мешканців повʼязані з проїздом до міста, де розташовані ТЦК.
Таким чином, підсумовує Павлов, витрати в середньому для однієї людини становлять:
"Чотири рази на рік *(6 годин витраченого часу * 140 грн за годину (середня оплата праці в Україні) + 100 грн проїзд + 60 грн ксерокопії) дорівнює 4000 грн на рік. Якщо відстрочку оформлюють 1 млн людей, то витрати на рік — десь 4 мільярдів гривень. І це без урахування оплати тисяч працівників ТЦК".
"Виникає питання: невже ми такі багаті, щоб під час війни витрачати стільки ресурсів на цей процес, замість того, щоб його хоч трохи оптимізувати?
Наприклад, навіщо здавати кожен раз копії документів, якщо вони вже зберігаються у твоїй справі? У моєму випадку міняється кожного разу лише довідка про склад родини (точніше, вона просто оновлюється). Левова частка часу витрачається просто на підписи «копія вірна»
Інше питання — для багатьох категорій чоловіків немає ніякого сенсу оновлювати документи кожні три місяці. Якщо у людини прийомна родина, як у мене, або складна інвалідність, чому б не надавати відстрочку на більший термін?" — пише Павлов.
Читайте також: "Зловити" місце в електронній черзі ТЦК: місія можлива? Розповідь очевидця
Запис в електронну чергу, додає волонтер, не працює належним чином.
Всі ці зміни можливі, але лише у випадку, якщо ТЦК та його керівники захочуть щось змінювати на краще. І люди будуть відстоювати свої права", — підсумовує Альберт Павло.
