Що найбільше б'є по демографічній ситуації в Україні
На сьогодні найбільшим чинником, який негативно впливає на демографічну ситуацію в Україні, є міграція українців за кордон.
Про це в інтерв'ю УП розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
Водночас демографиня зазначає, що бурхливий процес міграції закінчився ще у квітні 2022 року і зараз за кордон виїжджає значно менше людей. На її думку, здебільшого це ті, хто скористався війною як можливістю для виїзду.
Лібанова відзначає і зворотний процес — чимало українців повертаються додому.
"Повертаються переважно ті, хто мав тут високий статус, конкурентну професію, в кого є куди повернутися. Лікарі за кордоном, швидше за все, не лікарями працюють, а вчителі не вчителями. І їх це не влаштовує. Науковці, які виїхали, робили це на термін дії стипендії, і він вже міг закінчитися.
Взагалі, коли ми говоримо про повернення наших мігрантів, то переважною мірою повернуться якраз найбільш кваліфіковані, які не задоволені за кордоном своїм становищем, соціальними зв'язками, статусом, грошима, своєю зайнятістю", — каже науковиця.
Вона зазначає, що у 2023-му поверталися навіть жінки з дітьми середнього шкільного віку, які просто не захотіли там залишатися, бо їм було некомфортно.
"Мами 17-річних хлопчиків, безумовно, намагаються не повертатися з ними", — додає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень.
Лібанова наголошує, що категорично проти того, щоб до війська дозволили призивати з 18 років.
"І питання тут не в народжуваності, а в тому, що 18-річний хлопець ще не має такої відповідальності за своє життя, як, наприклад, 25-річний, який не буде лізти на рожон і свідоміше ставиться до збереження власного здоров'я.
У підсумку це якраз і вплине на демографічну ситуацію. Тому що якщо максимальна кількість мобілізованих повернеться з фронту, то вони і дітей будуть народжувати, і самі будуть живі", — каже науковиця.
Коментуючи нещодавно оприлюднені дані на основі звітів ЦРУ про те, що Україна має найвищий рівень смертності та найнижчу народжуваність у світі, Лібанова зазначила, що смертність у нас точно не найвища у світі.
"Найкращий показник, який ілюструє смертність, і який не залежить від особливостей вікової і статевої структури – середня очікувана тривалість життя. З нею у нас, безумовно, ситуація краща, ніж, скажімо, в Африці чи в більшості азійських країн", — пояснює демографиня.
А от ситуація з народжуваністю, швидше за все, правда під час війни, додає Лібанова. Втім, наголошує науковиця, українські демографи з оцінкою народжуваності у 2022 році суттєво помилилися, бо вважали, що падіння народжуваності буде помітнішим.
"Ми побачили близько 200 тисяч народжених, а думали, що буде менше", — каже Лібанова. Вона прогнозує, що народжуваність у 2024 році буде приблизно на рівні 2023 року: десь 180–190 тисяч.
Говорячи про іммігрантів з інших країн, які будуть нам потрібні, зокрема для повоєнної відбудови, Лібанова зазначає, що за умови нормальної політики вони стануть для нас перевагою.
"Прогрес, глобалізація, обмін культурними, науковими, технологічними надбаннями будуть за рахунок міграції.
Ми маємо їм дати можливість розвиватися в своєму культурному середовищі, але водночас ми маємо їх навчити наших цінностей і нашого способу життя. А це – дуже складно і дуже важко.
Якщо в Україні буде той повоєнний економічний бум, на який я особисто сподіваюся, якщо тут буде можливість для самореалізації, доброзичливе населення, нормальне геополітичне становище, то сюди поїдуть не тільки люди з малорозвинених країн. Чому б сюди не поїхати європейцям? Так, вони не поїдуть сюди за заробітною платою, але вони поїдуть для того, щоб реалізуватися тут", — резюмує директорка Інституту демографії та соціальних досліджень.
