Ботанічні сади більше охолоджують міста порівняно з парками, — дослідження

Глобальний центр досліджень чистого повітря (GCARE) опублікував дослідження, згідно з яким ботанічні сади є одним з найкращих способів охолодження міст і пом'якшення наслідків спеки.

Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України. Фото: Qypchak
Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України. Фото: Qypchak

Як пише Dezeen, дослідження проаналізувало, як різні приклади блакитної інфраструктури (водні об'єкти) та зеленої інфраструктури (зелені насадження) можуть пом'якшити міську спеку.

Виявилося, що ботанічні сади можуть знизити температуру повітря в місті в середньому на п'ять градусів за Цельсієм. Водно-болотні угіддя та зелені огорожі також виявилися високоефективними в охолодженні міста порівняно з парками на траві.

Директор-засновник GCARE Прашант Кумар пояснив, що різноманітність насаджень, густий покров і додавання водних об'єктів, як у ботанічних садах, сприяють ефективному охолодженню навколишнього повітря.

"Впроваджуючи зелено-синьо-сіру інфраструктуру (GBGI) у міське планування, міста можуть створювати більш стійке і життєздатне середовище, пом'якшуючи негативний вплив спеки та покращуючи загальну придатність для життя мешканців", — сказав він.

"Ботанічні сади мають різноманітний набір природних елементів, включаючи різноманітну рослинність, таку як дерева, чагарники і трава, а також водні об'єкти, як-от ставки, струмки і водоспади", — продовжує Кумар.

"Таке поєднання створює унікальні механізми охолодження, які зазвичай не створюють парки, і, відповідно, ботанічні сади демонструють більший середній охолоджуючий ефект порівняно з парками", — пояснює науковець.

За словами Кумара, висновки щодо ефективності ботанічних садів можна використати для покращення охолодження інших зелених зон. Це може охоплювати урізноманітнення видів рослин, впровадження водних елементів, стратегічне розміщення рослин для затінення та включення освітніх аспектів для відвідувачів.

Для дослідження GCARE вивчила приклади блакитної та зеленої інфраструктури з усього світу та ефекти охолодження, які вони мали у порівнянні з місцевим кліматом та щільністю населення.

Кумар наголосив, що для досягнення найбільш ефективного результату рішення з охолодження слід обирати відповідно до конкретних місцевих умов.

"[Дослідження] підкреслює потребу розробки регіональних стратегій у міському плануванні для оптимізації переваг охолодження, які надає система GBGI, — сказав він. — Наприклад, у помірному кліматі водно-болотні угіддя і парки є найбільш ефективними завдяки їхнім властивостям випаровування і затінення".

"У континентальному кліматі перспективними є зелені огорожі та ботанічні сади, тоді як в сухому кліматі мініпарки й водно-болотні угіддя відіграють вирішальну роль в охолодженні. Тропічний клімат виграє від садів на дахах завдяки їхньому мікромасштабному впливу в щільно забудованих районах", — пояснив дослідник.

зміна клімату урбаністика дослідження зелені зони

Знак гривні
Знак гривні