"Буде більшим злочином, ніж руйнація". Чому екологи виступають проти відбудови Каховської ГЕС

Після підриву окупантами Каховської ГЕС постало питання, чи слід відбудовувати знищене Каховське водосховище. Хоча політики вже прорахували терміни і вартість відновлення "штучного моря", екологи застерігають, що відновлення Каховської ГЕС завдасть значної шкоди довкіллю.

Про це пише BBC Україна.

Будівництво греблі та водосховища у 1950-х роках дозволило зрошувати поля в посушливих регіонах і постачати воду й електрику для металургійних заводів та водночас завдало шкоди екології й археології.

Річ у тім, що водосховище площею близько 2 тисяч квадратних км затопило три десятки прибережних сіл та заповідну територію, відому як Великий луг.

Ці райони по обидва береги Дніпра, від Запоріжжя і аж до Херсонських заплав, належали Запорізькій січі. Крім різноманітної флори і фауни, тут козаки висаджували штучні ліси з військово-оборонною метою.

Майже уся ця екосистема, а також артефакти козацької доби були поховані під товщею води в середині ХХ сторіччя.

Критика цих дій радянської влади звучить у найвідомішому творі Олеся Гончара "Собор" (1968 рік), де один з головних персонажів – Ізот Лобода – свариться на владу через "Каховське море".

"Великий луг вирубали весь, думали, море збудують, а збудували болото! Гниллю цвіте, на всю Україну смердить! Пілоти носи затикають, коли пролітають над ним!"

Олександр Довженко в «Поемі про море» писав: «Весь Дніпровський низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах».

Що кажуть екологи

"Буду непопулярним... відновлення Каховської ГЕС буде більшим злочином проти довкілля, ніж її руйнація", – написав 6 червня київський еколог Михайло Петелицький.

Він не одинокий у таких переконаннях. У західному світі поширений тренд на відновлення "природності річок", пояснює професор Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.

Євросоюз ухвалив природоохоронну програму, за період дії якої мало бути відновлено 25 тисяч км річок. Це стосується саме тих європейських водойм, які обмежені дамбами, греблями чи каналами.

"Це нормальна практика в Європі, коли вони почали відновлюють природність течії річок і руйнують дамби", – каже доктор біологічних наук і член правління Української природоохоронної групи.

Іван Мойсієнко наполягає, що таким шляхом має піти і Україна, щоб відновити Великий луг, знищений 70 років тому при будівництві Каховської ГЕС.

"Я підтримую думку, що його (водосховище – ред.) не треба відновлювати. Це був старий радянський проєкт, я думаю треба шукати альтернативні шляхи".

На думку експерта, основні проблеми, а саме наповнення каналів для поливу сільгоспугідь, забезпечення достатньою кількістю води Запорізької АЕС, населення та підприємств Дніпропетровської області, можна вирішити або шляхом створення водосховищ в балках на менших річках, або збудувавши насосні станції на Дніпрі.

Шанс відновити унікальний Великий луг не можна втрачати, зауважує професор Мойсієнко. Через зникнення "Каховського моря" тут відкриються території площею майже 200 тисяч гектарів, де були екосистеми українського степу, луків і заплавних лісів.

"Природа сама відновиться, але якщо ми їй допоможемо, то це буде швидше".

За його прогнозами, самостійне відновлення екосистеми займе близько 50 років, але за сприяння людини цей термін можна скоротити до 10 років.

Професор Мойсієнко впевнений, що західні країни і глобальні природоохоронні організації мають допомогти Україні.

Знову звести ГЕС – це найпростіше рішення, каже еколог. Уряд має розглянути інші варіанти, які б враховували інтереси і природи, і промисловості.

Що кажуть політики

В уряді налаштовані відбудовувати станцію. Фахівці Укренерго вже готують перші проєктні рішення. За попередніми оцінками, на побудову нової ГЕС потрібно п’ять років роботи в щоденному і цілодобовому режимі. Вартість проєкту — приблизно один мільярд доларів.

«Каховська ГЕС дуже потрібна для України з погляду забезпечення електроенергією», — стверджує Олександр Харченко, директор Центру дослідження енергетики.

дніпро каховська гес радянський спадок екологія

Знак гривні
Знак гривні