The Times назвало ймовірних ініціаторів повномасштабного вторгнення Росії, окрім Путіна

Найважливішу роль у розв’язанні повномасштабної війни Росії проти України відіграли чотири особи: президент РФ Владімір Путін, секретар Ради безпеки Росії Ніколай Патрушев, керівник ФСБ Алєксандр Бортніков, міністр оборони Сєргєй Шойгу. Проте саме Патрушев та Бортніков були найактивнішими ініціаторами повномасштабного збройного вторгнення в Україну.

Про це пише The Times.

Британське видання публікує уривки з книги журналіста Оуена Меттьюза, що готується до друку, написаної, як стверджує автор, у тому числі на основі бесід з російськими діячами, знайомими з історією підготовки повномасштабного вторгнення.

Як зазначає автор, Патрушев, Бортніков та інші діячі російських силових відомств були переконані в необхідності «превентивного» удару по Україні, стверджуючи, що він необхідний для порятунку Росії від стратегічної загрози, що нібито зростає з боку Заходу.

Путін наближався до свого 70-річчя, і для силовиків, путінських людей влади це означало, що час для пошуку рішення спливає. Україна розглядалася як поле битви, де інтереси двох колишніх наддержав – спадкоємиці СРСР Росії і США – вступили в пряму конфронтацію.

"У своїх численних інтерв'ю Патрушев продемонстрував не тільки вражаючу ступінь параної, а й готовність вірити в деякі екстраординарні теорії змови", – ідеться в публікації.

Серед тих, хто безпосередньо готував вторгнення, окрім Патрушева, Бортнікова та самого Путіна, названо і міністра оборони Сєргєя Шойгу. Однак він, як стверджується, грав роль не ідеолога, а виконавця, який іноді виявляв сумніви.

Найважливішою постаттю в оточені Путіна названий Патрушев. Видання вказує на важливу роль ізоляції російського президента після початку пандемії COVID-19 – коло людей, з якими радився Путін, суттєво скоротилося, і "яструби", які вірять у необхідність встановлення контролю над Україною з метою боротьби із Заходом, стали в ньому більшістю. Одним із них, як стверджується, був мільярдер Юрій Ковальчук, який захоплюється філософією Івана Ільїна (одного з ідеологів російського месіанства та фашизму, – ред.).

Принципове рішення про повномасштабну війну було ухвалено, як стверджується, до кінця літа 2021 року. Перед главою МЗС Сєргєєм Лавровим, однак, було поставлене завдання спробувати домогтися від Заходу великих поступок, щоб уникнути війни.

Сам Лавров, за даними журналіста, хотів досягти саме мирного результату протистояння і був переконаний, що Путін теж цього хоче. Вимоги Росії про так звані гарантії безпеки, сформульовані МЗС у грудні 2021 року, не були прийнятними для Заходу. При цьому, як зазначає The Times, західні дипломати, у тому числі британські, неправильно інтерпретували ці вимоги – вони вважали, що Росія хоче вести переговори й переконати Захід у необхідності піти на якісь поступки в рамках компромісу, тоді як насправді йшлося про ультиматум.

Як пише The Times, більшість представників російської еліти, навіть членів Ради безпеки, не знали про рішення Путіна розпочати війну аж до 21 лютого. Як стверджується, прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков після початку війни у приватній розмові зазначив, що більшості членів Ради безпеки (серед них був, наприклад, і Лавров) сказали про майбутній наступ на Київ лише після засідання цього органу, на якому обговорювалося визнання «ДНР» та «ЛНР».

На самому засіданні Радбезу 21 лютого – Times знову посилається на Пєскова – його учасникам сказали, що його транслюватимуть у прямому ефірі. Насправді його показували в записі.

Звернення Путіна про початок так званої спецоперації було записано, як стверджується, 23 лютого. Наступного дня рано-вранці почалося широкомасштабне вторгнення в Україну.

Представники російської влади поки що не коментували матеріал Times.

Джерела: Радіо Свобода, Укрінформ.

рашизм повномасштабне вторгнення путінізм колективний путін

Знак гривні
Знак гривні