Том Купер: не можу припинити думати про те, що це буде довга кривава війна, яка завершиться лише на полі бою

• Оскільки в Україні зосталося вже менше ніж 80 боєздатних батальйонно-тактичних груп РФ, схоже, Путін розпочав щось на зразок «прихованої мобілізації» — в окупованому Донбасі та в різних російських регіонах.
• Також прибувають або збираються на поля бою в Україні ассадівці та — щось новеньке — підрозділи невеличкої бригади Хезболли. Подейкують, близько тисячі ассадівських вояк та близько пʼятисот ліванських шиїтів із Корпусу вартових Ісламської революції вже в Росії.
• Не можу припинити думати про те, що це буде довга кривава війна, яка завершиться лише на полі бою та неминуче призведе до значних руйнувань на сході України та занепаду промисловості на її західних теренах.
• Львів зазнав удару принаймні 5-6 балістичних ракет — мабуть, «Іскандерів». Одну з них збили українською С-300, але 2-3 поцілили в авіаційно-ремонтний завод місцевого аеропорту, зруйновано два корпуси, в приміщеннях почалася пожежа.
• Повідомлення з Білорусі вказують на те, що росіяни залучають нові транспортно-пускові установки для ракет «Точка»: вони мають малу дальність, але вищу точність, ніж «Іскандери».
• Певна річ, не тільки сумна коняка (Лавров) подає цей удар як загрозу постачанню західної підтримки до України, а й багато західних медіа сприймають його так само. Насправді росіяни не мають змоги відстежувати та атакувати транспортні засоби — навіть поїзди, — що везуть боєприпаси з західних країн до Києва. Вони можуть завдавати ударів по мостах, залізничних коліях чи дорогах балістичними та крилатими ракетами, але не можуть відстежувати окремі вантажівки, наприклад.
• У Миколаєві росіяни завдали удару крилатими ракетами по головній базі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, загинуло принаймні 40 українських військових. Я цього зовсім не розумію: досі українці успішно уникали таких повітряних ударів, розпорошуючи та приховуючи свої сили. Вся українська армія воює невеликими взводами з 15-20 вояків: по них дуже важко завдати удару горезвісними артилерійськими обстрілами. Відповідно, українська військова база мала бути порожня. Натомість уже друга важлива військова база зазнала удару і значних втрат.
• За кілька попередніх днів остаточно зʼясовано кілька речей щодо ситуації на північному сході України. По-перше, 41-а загальновійськова армія росіян не змогла повністю оточити Чернігів. Вони не заблокували трасу E95 на півдні, а контролюють лише трасу М02/E101 — від кордону орієнтовно до Бобрика; проте українці увесь час утримують більшість населених пунктів та ключову дорогу між Черніговом та Ніжином, а також мають наземне сполучення між цими містами й Києвом. Крім того, поспішаючи до східних околиць Києва, 2-а танкова армія росіян не спромоглася захопити ні Ромни (на південь від Конотопа), ані Прилуки (далі на схід). Траса H07 із Києва до Сум проходить на північ від Прилук, росіяни її захопили, але місто досі під контролем українців.
• Більшість російських конвоїв забезпечення для 41-ї армії на півночі та 2-ї танкової на північному сході вимушені проходити біля численних українських гарнізонів, які постійно влаштовують засідки.
• Біля Харкова українська 92-а механізована бригада продовжує активну оборону — за минулі два дні проведено чимало атак на південний фланг 1-ї танкової армії, звільнено села Безруки та Дергачі, тобто росіян відкинуто ще на 10-15 км від міста.
• Радник адміністрації Президента України Арестович зазначив, що військовими засобами зняти блокаду Маріуполя наразі неможливо. З його слів, найближчі підрозділи української армії зараз перебувають за 100-120-150 км: з цього роблю висновок, що 54-а механізована та 56-а мотострілецька й ще якісь невідомі мені бригади ЗСУ відступили на північ приблизно до лінії Гуляй-Поле – Велика Новосілка і далі до Маріїнки [раніше автор писав, що вони мають так зробити, якщо не хочуть потрапити в оточення – прим. пер.]. Арестович додав, що спроби надати допомогу Маріуполю з повітря зазнали невдачі, оскільки українські сили не мають змоги подолати панування російських ВКС у цьому регіоні.
• У самому Маріуполі точаться бої за центральну частину міста. «А от і трохи новин»: 8-а армія РФ учора втратила свого командувача генерал-лейтенанта Андрєя Мордвічьова, російські 810-а бригада морської піхоти, 150-а мотострілецька дивізія та частини сепаратистів зазнали значних втрат. Тому командування Західного військового округу перекинуло під Маріуполь кадировців – їх передали у розпорядження Південного ВО (чеченські підрозділи дуже постраждали, намагаючись прорватися в Київ упродовж перших двох днів війни, то тепер думали трохи «відпочити й розслабитися»).
• Українські «Байрактари» контролювали цей відступ і, здається, понищили всі ракетні системи «Бук», що дало їм можливість далі безкарно нападати на російські конвої.
• Відтак, з практичних причин облога Миколаєва закінчена, хоча росіяни поки контролюють аеропорт на північний схід від міста".

З оригіналом можна ознайомитись за цим посиланням, а повний переклад розміщено на фейсбук сторінці Ростислава Семківа.

маріуполь вторгнення війна росія