Чому зрештою Україна переможе Путіна – й Захід має максимально допомагати вже зараз
Українці вже прийняли рішення про своє майбутнє – вони із Заходом. Питання лише в тому, чи слухатиме Захід і чи допоможе.
Про це пише дипломат Курт Волкер для Центру аналізу європейської політики.
Січень 2022 року завершується найбільшою загрозою російського вторгнення в Україну з часу минулого вторгнення Росії, вісім років тому.
Війна справді може бути ймовірною, однак переважають похмурі передбачення, які недооцінюють український народ.
Так – Росія може вторгнутись. Але зрештою переможе Україна.
Дивіться також:
У разі вторгнення Росія має більше шансів зазнати катастрофи, ніж досягти свого. Якщо Україна серйозно боротиметься
Росія має тимчасову перевагу в якості та масі своїх збройних сил, а також силу ініціативи. Україна та світ готуються реагувати – але Захід майже не діє проактивно.
Однак у довгостроковій перспективі перед Росією стоять непереборні невигоди. З часу минулого вторгнення Росії у 2014 році та захоплення Криму українська національна ідентичність була викувана заново в тиглях самооборони. Українці знають, ким вони є й ким не є – й вони готові битися. Вони не приймуть захоплення країни Росією.
Особливо це стосується молодих людей – усі вони або воювали на фронті проти Росії, або мають знайомих, які воювали. І вони прагнуть будувати орієнтовану на захід, демократичну та європейську Україну. (Соцопитування, проведене в минулому місяці, показало, що тепер 67% українців за членство в ЄС і 59% хочуть членства в НАТО). Ці люди представляють майбутнє України, й Росія не може цього змінити.
Росіяни не можуть контролювати свою державу – вони її піддані. Але український народ контролює свою – вони є громадянами.
Ця фундаментальна ідея – що люди обирають своїх правителів, а не правителі керують над своїми підданими – нині глибоко вкорінена в Україні. Це не та ідея, яку може викорінити іноземне, тобто російське, військове завоювання. Це ідея, в яку також вірять і росіяни – але вони почуваються безсилими запровадити її в дію. Й ця ідея також у серці того, що визначає Захід.
Так, Росія може розпочати бліцвторгнення й зайняти помітну частину території України. Однак Україна – величезна за площею країна з населенням близько 40 мільйонів.
Оскільки Україна існує як незалежна національна єдність, яка розглядає себе як частину ширшої демократичної традиції цінностей та ідеалів, російська окупація ніколи не стане успішною. Вона була безуспішною під час спроби Сталіна заморити голодом українців у 1930-х, коли загинули 3,9 млн українців – вона буде ще безуспішнішою нині. Власне, опір України може стати іскрою, яка призведе до серйозного опору авторитаризмові в Росії.
Тож попри короткострокові страждання, зрештою Україна переможе Росію у своїй боротьбі за існування. Бо вона, Україна, віддана базовим людським цінностям і почуттю своєї ідентичності як нації. І це те, що мають поважати США та їхні союзники в НАТО – особливо в Німеччині, Франції й Італії. Зрештою, це саме той імпульс, який гарантував їхнє становище великих держав сьогодні.
Якщо США та їхні союзники в НАТО справді визнають, що в довгостроковій перспективі Україна переможе, то вони повинні підставити плече допомоги Україні сьогодні, а не чекати до завтра чи до того, як станеться російське військове вторгнення. Ми маємо допомагати тоді, коли наша допомога важитиме найбільше – а не чекати, поки найважчу справу буде зроблено й пилюка осяде.
Українці стоять за західні цінності й захищають свою країну. Коли вони зрештою переможуть – а вони переможуть точно – вони пам'ятатимуть, хто ризикнув постояти разом із ними, а хто стояв осторонь.
Якщо "єдине, що необхідно для тріумфу зла – це щоб добрі люди нічого не робили", то ми у США та Європі повинні зробити щось. Зараз – саме той момент.
