П'ять уроків російської ескалації проти України – аналіз Chatham

Росія показує готовність і здатність швидко рухатися за потреби, але ключ до її стратегії – утримання контролю над військовими та дипломатичними маневрами.

Путін і Шойгу
Путін і Шойгу

Про це йдеться в аналітиці Королівського інституту міжнародних відносин (Лондон).

1. Зосередження загальної уваги на тому, що потрібно Росії

Міжнародні ЗМІ почали писати, що Росія "вторгнеться в Україну", забуваючи, що це вже сталося. Анексія Криму та окупація Донбасу – вже доконані події: вторгнення та незадекларована війна.

По суті, Росія "насичує" інформпростір тим, що їй потрібно – цифри щодо її міці, кількості накопичених військ. Це призводить до самостримання Заходу.

2. Пересування військ не відповідає плану вторгнення

Надто мало аналітики стосувалося того, які саме війська було перекинуто до окупованого Криму, а також у Воронезьку область.

Справді, було перекинуто разючу кількість зброї – але недостатньо логістичних підрозділів, щоб планувати вторгнення, яке б було стійким.

Супутникові знімки говорили радше про готовність до швидких маневрів. Якщо РФ захоче знову вдертися – вона робитиме це більш приховано й без анонсів. Як у 2014 році.

3. Росія прагне контролю на власних умовах

Нещодавнє загострення показало, що саме Кремль утримує повний контроль у питаннях ескалації у Східній Україні, окупованому Криму й не тільки.

При цьому Кремль, як зазвичай, звинувачує Україну в тому, що вона "перша почала".

Москва також продовжує заявляти, що відповідає начебто на загрозу з боку НАТО.

Явною метою Кремля було показати Україні, що жодна країна – й особливо це стосувалося нової адміністрації Байдена – не поспішить рятувати Київ у разі посилення конфлікту. Але натомість Сенат США терміново вніс законопроєкт для збільшення військової допомоги.

Утім, покійний мінський процес і надалі триватиме на умовах Росії. Кремль показав, що вибір України – або поступки, або війна, в якій Україна програє Росії.

4. Тактичні здобутки Москви в Азовському морі

На тлі ескалації мало хто у світі звернув увагу на те, що Росія в односторонньому порядку закрила Керченську протоку для неросійських кораблів, нібито для "уникнення випадкових зіткнень" у зв'язку з наближенням навчань ВМФ.

Фактично ж РФ перетворила Азовське море на "Російське озеро".

5. Попри часткове відведення військ Росією, напруга залишається високою

Той факт, що Росія таки не вдерлася в Україну й заявила про відведення частини військ, на думку Москви, робить її схожою на "миротворця".

Однак наприкінці літа наближаються стратегічні навчання "Запад-2021", а також РФ демонструє збільшення присутності напередодні навчань НАТО Defender-Europe 2021.

Росія таки збільшила свою тактичну присутність уздовж українських кордонів і в окупованому Криму, й тепер іще швидше зможе пересувати війська, зокрема тилові підрозділи.

Хоча Росія й не має потреби знову вторгнутися в Україну – ризик ескалації лишається реальним.

Не можна виключити раптових вилазок на територію України, зокрема, з метою спровокувати Київ, змусити відповісти й дістати привід експлуатувати ситуацію на власну користь.

Путін у своєму зверненні до Федеральних Зборів дав чітко зрозуміти, що "червоні лінії", проведені Росією, РФ визначатиме сама – й не уточнив, де вони проходять.

Дивіться також:

Британський військовий експерт: Путін багато досяг, стягуючи війська до наших кордонів. 12 пунктів

війна агресія окупація ескалація росія путін україна аналітика британія

Знак гривні
Знак гривні