Реєстр прозорості ЄС. Хто має лобістський доступ до європейських інституцій

У Європейському союзі є реєстр лобістів (EU Transparency register), куди компанії, громадські організації, представники урядів, юридичних фірм і лобістських установ мають вносити своїх лобістів. Також вони повинні описати цілі лобіювання, зафіксувати перелік клієнтів і зазначити орієнтовні суми (“вилку” від і до), спрямовані на лобіювання в попередньому фінансовому році. Законодавство вимагає, щоб лобісти фіксували в реєстрі зустрічі з чиновниками Єврокомісії та депутатами Європарламенту й коротко описували теми цих зустрічей. Звісно, в реєстрі не фіксують неформальні й тіньові контакти поза межами офіційних будівель.

З червня 2022 року ЄС ухвалив рішення про заборону всім (!) російським лобістам (незалежно від наявності санкцій) безпосередньо просувати свої інтереси в Європарламенті та Єврокомісії, якщо вони просто зареєстровані в Реєстрі прозорості. Найбільш одіозні російські компанії (“Газпром”, “Лукойл”, “Российские железные дороги”, “Росатом”, “РУСАЛ” тощо), які роками мали своїх людей із правом доступу в головні європейські будівлі, станом на початок 2023 року з реєстру справді зникли.

Ми припустили, що їхні сліди мали десь залишитися. Гіпотеза полягала в тому, що росіяни й далі лобіюватимуть свої інтереси через а) дочірні компанії з центральними офісами в Європі, б) профільні міжнародні асоціації, які не будуть офіційно повідомляти про свої контакти з російським бізнесом, проте на практиці надаватимуть йому такі послуги.

Частково ця гіпотеза підтвердилася. Ми виявили до пів сотні записів у Реєстрі прозорості, що можуть свідчити про “відкриту кватирку”, яка в росіян досі залишається для доступу до єврочиновників. Варто наголосити, що в усіх випадках ідеться лише про наявність зареєстрованих лобістських “ліцензій” без офіційно зареєстрованих зустрічей.

Компанії росіян

Статус лобіста має Norilsk Nickel Harjavalta Oy, фінська “дочка” корпорації “Норильськ Никель” (найбільшого у світі виробника паладію та високосортного нікелю, а також великого виробника платини та міді) олігарха Володимира Потаніна (№2 у російському Forbes за 2022 рік). У переліку своїх інтересів “фіни” зазначили законодавство про довкілля, про відходи, а також пов’язане з робочими місцями хімічне законодавство. Оскільки нікель важливий для виробництва батарей і напівпровідників, цей бізнес Потаніна не потрапив під прямі санкції. Натомість сам він перебуває під санкціями США й Великобританії та України.

Також як лобіста зареєстровано швейцарського EuroChem Group AG, одного з найбільших виробників мінеральних добрив. Швейцарці зняли санкції з компанії після того, як Андрій Мельниченко (№9 Forbes Росія) формально передав управління цим бізнесом дружині Олександрі. Проте сам він і далі перебуває під санкціями США, Великобританії, ЄС, Швейцарії, України.

Лобіювати інтереси в Євросоюзі може вільно Aughinish Alumina Ltd — дочірня компанія корпорації “РУСАЛ” Олега Дерипаски (№50 Forbes Росія), зареєстрована в Ірландії. Місцева влада, попри опір екологів і фермерів, нещодавно видала дозвіл для підприємства розширити територію для відвантаження шламів, що дасть змогу продовжити роботу до 2039 року. Дерипаска перебуває під санкціями більшості західних країн.

Лобістом у реєстрі є й компанія Thessaloniki Port Authority SA — фірма, що керує грецьким торговим портом у Салоніках і належить колишньому депутату Держдуми Росії Івану Саввіді (№65 Forbes Росія). ЗМІ повідомляли, що фонд Саввіді спонсорує “ДНР”, його компанії заробляють в окупованому Криму, а в Росії він володіє аграрним бізнесом. Перебуває під санкціями України.

Активну участь у європейських проєктах, разом з фінансуванням від Євросоюзу, бере російська антивірусна IT-компанія Kaspersky, в реєстрі акредитацію лобіста має зареєстрована у Сполученому Королівстві Kaspersky Labs Limited Євгена Касперського (№87 Forbes Росія). Європейці не вважають російський антивірусний бізнес токсичним: фірма Касперського бере участь у численних проєктах з кібербезпеки в Європі й отримує фінансування від ЄС. У 2017 році Великобританія підозрювала “Лабораторию Касперского” в роботі на уряд Росії з метою шпигунства за чиновниками і спецслужбами Сполученого Королівства. ЗМІ також писали, що зв’язки Касперського в ФСБ можуть бути загрозою для бізнесу в США та Західній Європі.

Згідно з даними Реєстру прозорості, у 2022 році компанія отримала від ЄС понад 360 тис. євро, у 2023-му гранти євроспільноту становитимуть 1,3 млн євро. Kaspersky Labs у ЄС витратила від 200 тис. до 300 тис. євро. Проти Касперського, за даними НАЗК, санкції поки застосувала тільки Україна, також у свій список Kaspersky lab включила окремо від ЄС Польща.

Власних лобістів мають і “неолігархи”. Наприклад, у підприємця Дмитра Гришанкова, директора Асоціації укладачів рейтингів у Росії, є німецька фірма Rating-Agentur Expert RA. Це дочка російської компанії RAEX, великого рейтингового агентства. У 2021 році на лобіювання в ЄС фірма витратила від 200 тис. до 300 тис. євро.

Серед компаній, де росіяни є міноритаріями, як лобіста акредитовано польську Grupa Azoty Spółka Akcyjna (В’ячеслав Кантор, №27 Forbes Росія). Він перебуває під санкціями ЄС, Швейцарії, Великобританії й України, і група офіційно заявила, що підприємець не може користуватися своєю часткою в її активах. Утім цікаво, що зняття санкцій з Кантора було одним з обговорюваних на саміті Євросоюзу в грудні 2022 року.

Картку лобіста має й міжнародна турфірма з головним офісом у Німеччині TUI AG (№5 Forbes Росія Олексій Мордашов). У січні 2023 року компанія заявила, що буде щасливою отримати когось іншого як акціонера замість токсичної сім’ї російського багатія. Варто нагадати, що інша компанія Мордашова, “Силовые машины”, сприяла постачанню газотурбінних установок зі спільного з Siemens заводу в окупований Крим. Тож через це бізнес Мордашова потрапив під санкції США ще у 2018-му.

Статус лобіста має й міжнародна телекомунікаційна компанія VEON Ltd, зареєстрована в Нідерландах. 47% акцій холдингу володіє інвесткомпанія LetterOne підсанкційних співвласників українського “Альфа-банку” Михайла Фрідмана (№6 Forbes Росія) і Петра Авена (№29 Forbes Росія). У свіжому фінансовому звіті, опублікованому в березні 2023 року, компанія пише, що російські активи фактично виставлено на продаж. Ще один актив Фрідмана з реєстру — компанія Wintershall Dea (мажоритарієм є хімгігант BASF), колишній партнер “Газпрому”, яка мала в Росії низку активів і брала участь у реалізації проєктів. Ще в березні 2022 року Фрідман і Авен заявили, що не впливатимуть на діяльність LetterOne.

До “міноритарних” фігурантів реєстру належить компанія Pirelli & C. SpA, частиною акцій якої, згідно з розслідуваннями в медіа, володіє “Роснефть”, хоча компанія це активно заперечує. Pirelli належить до низки профільних асоціацій і крім самостійного лобіювання може через них просувати інтереси акціонерів.

Лобістами в ЄС зареєстровано й два технологічні стартапи, де міноритарними частками володіють російські мільярдери. Зокрема це зареєстрований у Швейцарії виробник сонячних панелей Meyer Burger Technology AG та британська компанія з виробництва медичної техніки CMR Surgical. У Meyer Burger часткою у 10% (найбільший акціонер) володіє Петро Кондрашев (№58 Forbes Росія), у CMR Surgical — 32% (найбільший акціонер, директор) Єгор Кульков (№43 Forbes Росія). Кульков певний час був партнером з Романом Абрамовичем у “Фармстандарте” — найбільшій фармкомпанії Росії. Через це NHS — Національна служба здоров’я Великобританії — на початку вторгнення навіть ставила під сумнів контракти зі стартапом CMR Surgical, який постачає роботів для здійснення оперативного медичного втручання. Кондрашев перебуває під санкціями тільки в Україні. Кулькова НАЗК лише запропонувало внести в санкційні списки.

Асоціації бізнесу

Інший спосіб отримати доступ до лобістських “потужностей” — стати членом в об’єднаннях бізнесу, які представляють інтереси всієї галузі. За умов бізнесу as usual приналежність до таких асоціацій російських компаній і організацій ні в кого не викликала особливих запитань. Але не в час повномасштабної війни.

Членом зареєстрованих у Реєстрі Асоціації виробників моторного пального FuelsEurope і Concawe (займається дослідженням впливу на довкілля) є Lukoil підсанкційного Вагіфа Алекперова (№10 Forbes Росія). Екологічні активісти неодноразово звертали увагу, що членство “Лукойла” у профільній європейській асоціації залишає можливості просувати інтереси російської компанії на рівні ЄС в обхід прямої заборони на російський лобізм. Також “Лукойл” володіє нафтохімічним заводом Isab в Італії, який належить до зареєстрованої лобістом Associazione fra le società italiane per azioni. Виноробним заводом Gancia, членом лобістського об’єднання Unione Italiana Vini, володіє власник “Русского стандарта” Рустам Таріко (№168 Forbes Росія).

Також лобіювати інтереси своїх членів при структурах ЄС має право Європейська асоціація виробників насосів, до складу якої належить Російська асоціація виробників насосів. За звичайною “виробничою” вивіскою ховаються, зокрема, й підприємства, які працюють з оборонним сектором Росії. Приміром, своїм “великим обсягом насосів у рамках державного оборонного замовлення Міноборони РФ” хвалиться Катайский насосний завод. Також на оборнзамовлення працює московськеАТ “Лопастные Гидравлические Машины”, яке випускає насоси для атомних підводних човнів та інших військових потреб.

До Чорноморської мережі університетів (Black Sea Universities Network) належать вісім російських університетів у Ростові, Астрахані, Саратові та інших містах. Як неважко здогадатися, навіть поверховий огляд сайтів цих вишів дає змогу виявити й підтримку “СВО”, і співпрацю з вишами з терористичних “ЛНР” і “ДНР”, що не дивно, адже йдеться про державні виші.

Як лобіста в реєстрі записано і Брюссельський енергетичний клуб (Brussels Energy Club). Цей дискусійний майданчик відомий організацією різноманітних подій за участі вигідних для Росії експертів, хоча в його подіях часто брали участь і українські високі посадовці. СЕО клубу є сербка Надєжда Кокотович, яка раніше працювала в сербській філії “Газпрому” — компанії NIS, а також була заступником гендиректора “Газпромнефти”. У переліку партнерів клубу почесні місця займають NIS, “Газпром” і компанія-оператор “Північного потоку” Nord Stream 2. У 2022 році клуб витратив на лобіювання в Брюсселі від 10 тис. до 25 тис. євро.

ТЕКСТИ звернулися до низки асоціацій з однаковим запитом: підтвердити членство росіян і пояснити, чи використовує асоціація свої лобістські можливості для просування їхніх інтересів у ЄС. В асоціації EuroGeoSurveys (об’єднує органи дослідження надр) нам повідомили, що припинили всі комунікації з будь-якими російськими організаціями після початку вторгнення. У Раді адвокатів та юридичних товариств Європи (Council of Bars and Law Societies of Europe) зазначили, що Росія перестала бути спостерігачем в організації від лютого 2023 року. У Світовій ядерній асоціації (World Nuclear Association) ТЕКСТам підтвердили, що “Росатом” і далі залишається членом організації, проте прямо наголосили, що інтереси організації в ЄС WNA не лобіює.

У Європейській комісії ТЕКСТам повідомили, що від початку вторгнення представники комісії не зустрічаються з російськими лобістами. “Співробітникам комісії було надіслано офіційні вказівки (7 липня) не зустрічатися з будь-якими такими організаціями чи особами, зокрема й тими, кого внесено до Реєстру прозорості”, — йдеться у відповіді спікера ЄК на наш запит. Там також зазначили, що ця вказівка поширюється й на російських членів професійних асоціацій, створених у ЄС. Водночас комісія може індивідуально додатково розглядати окремі випадки зв’язків реєстранта з російським урядом або стратегічними інтересами Росії.

Читайте продовження: Іноземці в російських компаніях ⟶