Південний парк: Галичина, Донбас, Стогній і FEMEN. У цьому мультику є все

Цей серіал з тих, які можна або обожнювати, або ненавидіти. Відповідно, всі, хто його хоч раз дивився, чи «залипають» на ньому, очікуючи кожної нової серії, як свята, або навіть не хочуть про нього чути. Я відношуся до перших, тому що вважаю, що «Південний парк» - це енциклопедія сатири, причому не тільки на американське суспільство, але і на всі суспільства, взяті разом. Бо в принципі людина скрізь однакова. Чи дивно, що в «Південному парку» можна знайти масу паралелей із сучасною Україною.

На робочому місці дивився мульфільм: Антон Зікора

Дев'яту серію чотирнадцятого під назвою сезону «Це Джерсі!» я розповсюдив у Твіттері з поміткою: «про ворожнечу між Західною і Східною Україною». Судіть самі. Все починається з того, що в містечку Південний парк поселяються вихідці зі східного штату Нью-Джерсі. Прибульці - люди нахабні, безцеремонні, крикливі, зі своєю надзвичайно агресивною поп-культурою і сленгом. Вони приїжджають у Південний парк, що знаходиться десь у центральній частині Америки, і починають встановлювати правила, характерні для своєї місцевості. Доходить до того, що під владою Нью-Джерсі виявляється вся східна частина країни.

Всьо будет Нью-Джерсі!

Мешканці Південного парку намагаються не дозволити їм селитися в місті, але представники Нью-Джерсі, у дусі представників Донбасу, починають кричати про «дискримінацію». Синдром Нью-Джерсі проявляється в людині, як сутність кровопивців у фільмах про вампірів, незалежно від її волі. Наприклад, Кайл, один із головних героїв серіалу, починає робити собі «джерсійську» зачіску, одягається, як ті, що понаїхали.

До цього його спонукає внутрішній потяг, який сильніше за нього, хоча чисто раціонально хлопчик намагається залишатися патріотом свого міста. Справа в тому, що його мати народилася Нью-Джерсі, і, будучи вагітною Кайлом, два місяці жила в цьому штаті. «Я розумію, можна вивезти дитину з Нью-Джерсі, але Нью-Джерсі з дитини вивезти неможливо», - каже вона йому сумно. Хамська натура детонує в людині у міру того, як його оточують інші хами.

Нью-Джерсі завоював увесь схід країни

Нью-Джерсі йде в наступ, жителі містечка відстрілюються, але у них закінчуються патрони. Південний парк рятують лише смертники «Аль-Каїди», які на літаках врізаються в натовпи джерсійців. Допомогу героям надає Бен Ладен, який не приймає «культури» джерсійців.

Львівська інтелігенція в Сан-Франциско

Якщо в Нью-Джерсі можна побачити аналогії з Східної Україною, то серія «Загроза самовдоволення» мимоволі змушує згадати про так звану галицьку інтелігенцію. Сім'я Кайла, незадоволена безкультурним оточенням у Південному Парку, вирішує переїхати в Сан-Франциско.

Жителі цього європейського за духом міста, що знаходиться на самому заході країни, радо зустрічають їх, незважаючи на власний снобізм. Місцеві розповідають приїжджим, як вони, на відміну від інших американців, бережуть архітектуру міста і навколишнє середовище та не сприймають насильство. Прямо львівське дворянство якесь.

«Тут, у Сан-Франциско, ми завжди прогресивні та на гребені хвилі», - кажуть нові сусіди сім'ї Кайла. «Просто збожеволіти, які ідіоти живуть у Техасі: ще одного засудили до смертної кари», - каже житель Сан-Франциско, бере келих для вина, пускає туди гази, підносить його до носа і з задоволенням затягується запахом ... Закінчується все тим, що пари пафосу, які піднялися над країною, змішуються з пафосом від промовb Джорджа Клуні на церемонії Оскара, та знищують місто-сноб.

У Сан-Франциско всі їздять у Гібридах

Добре накладається на українські реалії ситуація, показана в серії «Про минулу ніч» (дванадцятий епізод дванадцятій серії). Початкова подія - прихід до влади Барака Обами. І до цього розділене надвоє, суспільство поляризується ще більше. Одні напиваються від радості, інші - готуються до смерті.

Прихильники Маккейна намагаються сховатися в бункері, в цей час на вулицях починається свавілля, в результаті чого місцева лікарня стає переповненою. Коли хлопчики привозять Айка, постраждалого трирічного брата Кайла, який вболівав за республіканців, та викинувся з вікна, медсестра запитує їх: «Кого він підтримував - Обаму чи Маккейна?» - «А яке це має значення?» «Тоді я дізнаюся, що з ним - перепив на радощах або намагався покінчити з собою».

Згадайте, як близько до серця в 2005-му Схід сприйняв перемогу Ющенка і поразку Януковича. Для багатьох життя «під владою бандерівців» здавалося неймовірним, в той час як «помаранчевий» електорат думав, що щастя настало раз і назавжди. Зворотну картину можна було спостерігати в минулому році, коли президентом став Янукович. Однак незабаром після приходу Ющенка «помаранчі» почали масово розчаровуватися в ньому. Сьогодні те ж відбувається з електоратом Януковича.

У «Південному парку» розчарування показано гранично карикатурно. Один з найпалкіших прихильників Обами Ренді Марш бігає в нападах радості по вулицях без штанів, перевертає разом зі своїми однодумцями поліцейські машини. Доходить до того, що він надсилає в ... упу свого шефа і б'є його. Дізнавшись ранком, що він звільнений, Марш вигукує: «От знав я, що треба голосувати було за Маккейна!»

Самі ж Обама і Маккейн - давні друзі, які тільки роблять вигляд, що конкурують. Насправді мета цих авантюристів - в результаті хитрих багатоходівок заволодіти алмазом Хоупа, одним з найбільших алмазів у світі. І виборна кампанія - лише частина їх підступного плану. Це, звісно, метафора: поки холопи лоби б'ють, пани збагачуються. Чи варто говорити, що план Обами-Маккейна здійснився по повній?

Обама і Маккейн - давні друзі

І Стогній, і FEMEN

У нас останнім часом часто піднімають питання, що вважати справжньою Україною? Герої «Південного парку» над цим голову не ламають, зате вони знають, що тільки французька Канада - справжня Канада. У п'ятнадцятому епізоді сьомого сезону

вони так і співають: «Французька Канада - це Канада найкраща, єдина Канада, а інша Канада - це зовсім не Канада».

В «Єнот 2: непередбачливість», серія 11, сезон 14-ий, показаний Джек Броулін - капітан Баян. Колись він був репортером Національної служби новин, а тепер - «герой нового часу». Капітан Баян з'являється в місцях катастроф та постфактум розповідає банальності на тему, що потрібно було робити, щоб НП не відбувалися: «Бачите той будинок? Його не треба було там будувати».

Люди його слухають, як пророка, тому що він має «дар очевидності неймовірної сили». «Від розливу токсичних відходів до військових конфліктів - все по плечу капітану Баяну», - сказано про нього. Баяна розпирає від власної крутості. Тому він мені він нагадує Костянтина Стогнія, радника міністра МВС, нагородженого свого часу орденом «За мужність" III ступені». Український капітан Баян веде передачу" Надзвичайні новини ", що спеціалізується на катастрофах, ДТП, резонансних злочинах, терактах. «Особливий акцент - на інформацію, яка допомогла б глядачам уникнути тих чи інших надзвичайних ситуацій», - сказано про передачу на одному з порталів.

Капітан Баян

Заборонену до показу в Україні другу серію одинадцятого епізоду мало чим відрізнялється від чергового перфомансу «Батьківщина-мачуха», коли активістка FEMEN роздягалася проти політичних репресій. Хто бачив, той зрозуміє.

У «Південному парку» висміюється ще багато різних явищ, які можна зустріти в Україні. Але я б не хотів на них зупинятися, оскільки це явища, які приходять до нас «звідти». Адже, наприклад, діти-готи однакові як в Америці, так і в Україну. Інтернет-залежні люди, яким присвячено кілька серій, ведуть себе однаково як у нас, так і у них. І т. д.

Але є в серіалі безліч тем, які практично не перетинаються з українськими реаліями. Це перш за все те, що стосується політкоректності. Авторам все одно, християнин ти, мусульманин, іудей, інвалід, чорношкірий, гомосексуаліст, гомофоб, просто урод або Гіларі Клінтон з бомбою, яку заховали у неї в вагіні терористи, а може, вже мертвий Майкл Джексон, - дістанеться всім.

Причому, висміявши когось, творці серіалу не виправдовуються. Наприклад, вони не говорять, що «ми хотіли відобразити окремі негативні риси, властиві деяким жителям Нью-Джерсі». Автори мульту Трей Паркер і Метт Стоун «палять» без розбору і без оглядки на чиюсь думку. Ясно, що таке у нас просто неможливо.

«Південний парк» хотіли заборонити і в США, але настрої критиків поки не досягли критичної маси, щоб це зробити. Багато хто ховає Америку ледь не кожен день, але я впевнений: поки «Південний парк» виходить на її екранах, вона буде процвітати. Адже сила нації - в її самоіронії та умінні посміятися над собою.

_________________________

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам наших читачів.

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.