Перший після Болівуду. Нігерія, яка знімає кіно для Африки
Дві третини населення Нігерії живе на менш ніж один долар в день, і не зважаючи на це Нігерія - друга за величиною кіноіндустрія світу. Вона називається Нолівуд, і забезпечує Африці постійний потік фільмів про любов та честь, про СНІД, про проституцію і нафту, про привидів і людожерів. Іншими словами, фільмів про Африку.
Підготував за матеріалами "Шпігель": Сергій КЛИМКО
Принаймні 900 стрічок вийде в Нігерії цього року - це вдвічі більше, ніж у американському Голівуді. Нолівуд є 200-мільйонним бізнесом у країні, де 70 відсотків населення живе далеко за межею бідності, де жителі можуть вважати себе щасливими, якщо світло не виключається протягом двох годин на день, і де неочищені стічні води течуть вздовж вулиць.
Ця країна відома у всьому світі завдяки корупції, інтернет-шахрайству, проституції і нафті, і аж ніяк не завдяки високому рівню культури.
Центр Нолівуду знаходиться на вузьких вуличках, що перетинають ринок Алаба у місті Лагос. На цих вулицях сотні маленьких крамничок, на обшарпаних стінах всюди висять порвані постери любовних драм і бойовиків.
Чоловіки та жінки, що зображені на них, сильно загримовані і вдягнені у шкури тварин. Чути постійний гул від генераторів, торгівці розкладають свою продукцію. Тут, на ринку Алаба нолівудські фільми записуються, упаковуються і розповсюджуються.
Мартін Онімубі є одним з королів цього світу. Його офіс в районі Алаби являє собою маленьку кімнатку, наповнену упаковками від DVD та пачками дисків. Він пояснює, як працює цей бізнес: «Ось де починається життя нігерійських фільмів - тут, з калькулятором у руках».
Середній фільм, зроблений в Нігерії коштує 20 тисяч доларів.
«Я читаю сценарій і якщо мені він подобається, я починаю рахувати», - говорить Онімубі. Він вже профінансував 50 фільмів, які потім вивів на ринок через свій магазинчик.
На початку Онімубі позичав гроші в банку та у друзів, але тепер, за його словами, у нього достатньо власного капіталу.
Він продає до 300 тисяч DVD-дисків на рік за ціною в 250 Наїра - 2 долари за штуку. «Я вкладаю гроші, наймаю режисера, продюсера і все», - говорить він.
Його нинішній хіт, «Королівскі війни» знятий із залученням народу Йоруба і розповідає про дівчину, яка повинна одружитися з царем Йоруба. «50 тисяч проданих копій у перші шість місяців», - хвалиться інвестор.
Такі дільці як Онімубі роблять до 20 фільмів на рік. Фільми знімаються однією камерою за тиждень. Ресурси для знімання - кетчуп як замінник крові, дешеві монтажні трюки і та примітивні спецефекти.
Африка являє собою гігантський ринок - в одній тільки Нігерії живе 150 мільйонів людей.
Нігерійські фільми експортуються в інші африканські країни, такі як Гана, Сьєрра-Леоне і Південна Африка, але також у США, Англію та Німеччину, де вони продаються в африканських магазинах - в місцях, де вони можуть скористатися ностальгією великої африканської діаспори.
Дія типового нолівудського фільму відбувається у вітальні з хорошим ремонтом. Будь-хто, хто має таку вітальню, в цій країні досяг певного рівня успіху.
Коли нігерійці думають про процвітання, вони уявляють собі скляні столи, телевізори з пласким екраном, барвисті меблі та кімнати, як та, в якій зараз знімається фільм «Ризиковане становище».
Вже за південь - і актриси виснажені, доводиться постійно повторювати сцени. Можливо, це тому, що вони працюють по сім годин без перерви на обід і відпочинок, або тому, що кожні 5 хвилин хтось заходить до кімнати, постійно дзвонить мобільний телефон чи генератор виходить з ладу.
Чи тому, що хлопчик, який повинен тримати мікрофон, заснув, а знімальна група напилася віскі.
«Ризиковане становище» - це історія про трьох багатообіцяючих жінок-музикантів, які потрапляють в лапи сутенера.
Влада, надія на процвітання та проституція - це улюблені теми в Нігерії. Теми, що турбують кожного.
Історія успіху Нолівуду бере свій початок з 1992 року, з фільму «Життя в неволі».
У той час, після багатьох років військових переворотів, хтось, нарешті, набрався мужності підняти питання, які стосуються звичайних людей.
Цей фільм - про людину, яка потрапляє під вплив релігійного культу, про гроші й чорну магію. У той же час, фільм також припускає, що нові багатства в Нігерії є результатом демонічних практик - і джерелом нерівності і страждання.
«Життя в неволі» заявляло, що у людей є голос. Навряд чи хто в Нігерії сьогодні не бачив цю стрічку.
Тоді, замість того, щоб показувати фільми в непомірно дорогих кінотеатрах, виробники почали поширювати їх в якості домашнього відео, яке дало їм доступ до абсолютно нового ринку.
Родини змогли проводити вечір у кіно разом з цілими кварталами, які збиралися навколо одного телевізора. На пікові слави, незабаром після повалення військової диктатури в 1999 році, Нолівуд постачав на африканський ринок до 2000 фільмів на рік, а Сурулеле (район в Лагосі) став його творчим центром.
Сурулеле - шумне, діонісійське місце, де актори, художники по костюмах і сценаристи живуть, працюють і відпочивають. Це також місце кастингу, де сценою слугує вулиця Уінніс.
"Уінніс" спочатку був звичайним готелем - місцем зустрічі для акторів і режисерів у перші дні Нолівуду.
Тепер це місце є настільки популярним, що вся вулиця називається його іменем. Оголошення про кастинг розклеєні на стінах, вони вказують, кого шукає режисер: «Якщо ти товстий, високий і вільно говориш на різних нігерійських мовах, зателефонуй нам», або «Мега-кастинг - одночасно для 9 фільмів!».
Вулиця вузька - і повітря пахне сумішшю вихлопних газів і полуничним ароматом парфумів молодих актрис, які стоять на тротуарі, чекаючи, що їх буде відкрито для великого екрану.
Щоранку молоді артисти, які сподіваються стати знаменитими приходять на Уінніс - як поденники. Вони сподіваються, що їх забере на знімальний майданчик автобус продюсера, такого як Містер Дівайн. Його автобус стоїть на стоянці готелю, яка добре охороняється.
Автобус іржавий, пом'ятий і вкритий барвистими плакатами. «Те що всередині цього автобуса, і є Нолівуд, - каже Дівай. - Мій фільм, все - всередині».
Всередині знаходяться 15 молодих акторів та помічників, яких взяли на роботу на два тижні.
Тут також є HD камера, оператор, режисер, 2 пластмасові миски з кашею та куркою, три софіта, мікрофон, сумка Adidas, повна костюмів, кілька пляшок пива "Гіннесс" і генератор. І троє нолівудських зірок.
«Все це коштує 38 тисяч», - говорить Дівайн. «Ми робимо кіно майже з нічого».
Дівайн, голова Divine Touch Productions Limited, має справжнє ім'я: Емек Ейофор. Сценічні імена добре підходять для бізнесу. Фільм, який він зараз знімає, буде називатися "Стриптиз". Він про повну валізу грошей і трьох дівчат, які носять дуже високі підбори і дуже мало одягу.
Стрічка буде виглядати, як і всі фільми Нолівуду. Очима нігерійців, це буде гламурна, цікава і добре зіграна картина. Очами Заходу, це буде трешовий, але милий і ненавмисно смішний фільм.
Він стане бестселером, тому що на обкладинці буде багато зірок, і залишиться невідомим за межами Африки.
Режисер Діксон Іругбу також має свій офіс в Сурулеле, Але він не схожий на більшість своїх колег. «Нолівуд знаходиться в кризі, - заявляє він. - Так не можна жити далі».
Над його письмовим столом висить портрет Мартіна Лютера Кінга у золотий рамі, поруч з фотографією президента США Барака Обами. Його призи стоять на шафі.
Іругбу в цьому бізнесі вже давно - він був ще підлітком, коли написав свій перший сценарій. Режисер б’є кулаком об стіл і каже, що прийняв рішення: «Я не буду робити новий фільм, поки не залучу 2 мільйона доларів».
Він говорить, що має фантастичний сценарій під назвою «Малолітній солдат», який поєднує розповідь про Африку з історією дитини з автоматом.
Іругбу мріє про несподіваний успіх, на кшталт успіху, який мав «Дев’ятий округ» в Південній Африці, що був знятий всього за два місяці, ставши хітом у США і був номінований на чотири «Оскари».
Іругбу говорить, що наробив собі ворогів цією ідеєю.
«Це мене лякає, - каже він. - Але якщо все піде добре, то мій фільм стане новим «Мільйонером з нетрів».
