С

Стіни із соломи, підлога з конопель. На Чернігівщині зводять екобудинки замість зруйнованих росіянами

«У мене дім із соломи! Ось, подивіться», — запрошує до своєї недобудови 82-річна Ганна Семенюк із Новоселівки під Черніговом. Її хата згоріла під час боїв у березні 2022 року. Бабуся живе в металевому вагончику на своєму подвір’ї. Такий ставлять будівельникам. Ганна Павлівна мріє протриматися до того моменту, коли зможе увійти в новий власний дім і переночувати там хоча б одну ніч.

Ганна Семенюк у своєму недобудованому соломʼяному будинку. Фото авторки
Ганна Семенюк у своєму недобудованому соломʼяному будинку. Фото авторки

Можливо, її мрія здійсниться. У Новоселівці частково коштом благодійного фонду зводять два будинки з екоматеріалів — соломи та конопель — за технологією київської компанії Hempire («Гемпаєр», засновник Сергій Коваленков). Один із них для Ганни Семенюк.

«Ось ще утеплювач лежить в упаковках, — запрошує у двір бабуся Ганна. — Стіни привезли готовими плитами. Схожі на утрамбовані тюки соломи. Сказали, з Нідерландів. Встановили. Утеплювачем обіб’ють всередині. Фундамент бетонний.

Спочатку нам — тим, хто втратив житло, — показували малюнки будинків. Обирали, кому який сподобався. З більшою і меншою квадратурою. Я вибрала найменший. На 60 квадратів. Мій був 59 квадратів. Вистачить. Довго вже не протягну.

Мене запитали, чи я в курсі, що стіни будуть із соломи. Та заради Бога, хай хоч із чогось, аби були. Раніше і не чула, що з таких матеріалів будують.

Кілька разів до мене екскурсії приходили. З університету “Чернігівська політехніка”, з районної адміністрації. Дивилися, фотографували».

Дім для Ганни Семенюк підрядчики почали монтувати восени минулого року. Спершу їм довелося прибрати руїни її будинку, знищеного російськими обстрілами навесні 2022 року.

Ганна Семенюк у своєму дворі в селі Новоселівка на Чернігівщині. Фото авторки
Ганна Семенюк у своєму дворі в селі Новоселівка на Чернігівщині. Фото авторки

«У мій дім прилетів снаряд. Він так і лежить у дворі, на згадку, — махає вона рукою, показуючи у двір. — Хата згоріла за п’ять хвилин. Я в погребі тоді була. Почула, що бахнуло. Сподівалася, що, може, в сарай поцілило. Вискочила — таки хата. Стіна обвалилася, дах упав. У погребі після деокупації жила два з половиною місяці. Тоді в сарай перебралася. У модульний будинок, де всі гуртом, іти не захотіла».

Жінка розповідає, що допомоги їй чекати нізвідки: чоловік давно помер, дітей немає. Вона все життя працювала у відділі кадрів у Ремпобуттехніці, пенсію отримує невелику. Хвилюється, щоб встигнути закупити дров на зиму, якщо не встигне отримати компенсацію і закінчити ремонт.

Зовні її дім оббитий дерев’яними плитами. Дах із металочерепиці. На підлозі розсипані дерев’яні тріски. Це коноплі — утеплювач.

«Ними і стелю утеплили, — пояснює власниця будівлі. — Скільки грошей на це все пішло, не знаю. У мене їх нема, я нікому нічого не давала».

У Новоселівці під час боїв були повністю знищені 147 із 363 будинків, ще 172 частково пошкоджені. Хтось отримав модульні будинки від американського благодійного фонду «До України з любов’ю», хтось — сертифікат на придбання іншого житла. Хтось відбудовується власними силами. Комусь дали компенсацію на відбудову.

Відбудова завмерла

До будинку вже підведена газова труба, але газ поки що не під’єднали.

«В оцій кімнаті, казали, буде кухня-студія, — проводить екскурсію господиня. — Отут ванна кімната. І дві спальні. Проєкт один в один схожий на ті чотири модульки, що вже встановлені».

Але ті модульки із СІП-панелей. Один будинок коштував 25 тисяч євро. Їх швидко змонтували, а потім довго чекали, доки влада «порішає» з газівниками. Нинішнє будівництво теж призупинилося. Уже три місяці діла нема.

Ганна Павлівна пояснює, що не отримала коштів від держави на відбудову, тому все й застопорилося:

«Благодійники свою частину зробили. Далі добудовувати треба своїм коштом. Але мені ще не дали компенсації за мою згорілу хату. І я не знаю, коли вона буде. Заявку про знищене майно подала восени минулого року, на бронювання грошей — у грудні. Ходила в Центр надання адміністративних послуг. Сказали: “Чекайте. Дехто й по року чекає”. Жалітися не вмію. Тож чекаю, живу у вагончику шість на два метри. Волонтерка Оксана Дегтярьова у 2023 році привезла. Опалення взимку маю від буржуйки».

Коли Ганна Семенюк дочекається державної компенсації, їй треба буде укласти додаткову угоду з фондом «Опен Дор Юкрейн» на продовження будівництва. Якщо до липня коштів не буде, представники місцевої ГО «Відновлення житла та соціальної інтеграції» проситимуть благодійників доробити будинок власним коштом, щоб вона могла там жити. Про це розповіла Юлія Корольова, заступниця голови ГО.

Сусідові Віктору Овдію теж допомагають відбудовувати дім благодійники. Тільки в нього з конопель. Замішували розчин, додавали в нього тріски конопель, пресували. Вигнали стіни, накрили дах, і теж будівництво зупинилося.

Стіни завтовшки 60 сантиметрів

«Проєкти будинків з екоматеріалів створює київський архітектор Олександр Кучерявий. Зараз він розробляє ще два різної квадратури. Індивідуальні плани не робимо. Не вистачає ресурсу, — розповідає Юлія Скрипка, менеджерка проєктів “Опен Дор Юкрейн” у Чернігівській області. — Досліджуємо, з яких матеріалів екобудинок виходить найдешевший».

У Нідерландах такі приміщення вважаються люксовими, каже вона. Коштують там по 300 тисяч євро за 100 квадратів.

Німецько-українська компанія «Гемпаєр» розробила конопляно-глиняну суміш з урахуванням українських матеріалів. Є сертифікати енергоефективності.

Уряд Нідерландів профінансував завезення виробничих ліній в Україну. Перша лінія обладнання для виробництва солом’яних панелей заїде в Новоселівку в жовтні. За рік планується виготовити матеріал на 250 будинків. Стіни будуть завтовшки 60 сантиметрів.

Квадрат житла із цегли коштує в середньому 200 доларів. А солома обійдеться до 20 доларів за квадрат. Дешевшого матеріалу в Україні немає. Дефіциту із сировиною теж немає. Коноплі використовують із залишків текстильної індустрії.

Протягом першого року виробнича лінія працюватиме тільки для відбудови. Потім, якщо лінія буде незайнята, виготовлятимуть і для продажу.

Особливості монтажу

Будував-монтував два екобудинки в Новоселівці підприємець В’ячеслав Медушенко, мешканець сусіднього села Вознесенське.

«З технікою виконання такого будівництва зіткнувся вперше, — каже В’ячеслав. — Перед тим як будувати, спілкувалися з нідерландською фірмою. Вони консультували нас. У Нідерландах таке будівництво поставлене на потік».

Панелі підприємцеві привезли вже готові до монтажу. Кожна панель важить близько тонни. Для монтажу обов’язково потрібен кран. І простір, щоб техніка могла працювати. Брали кран в оренду в Чернігові. На монтаж стін пішло два-три дні.

«Це якщо вже залитий суцільною плитою фундамент. В одному будинку стіни із соломи, стеля і підлога — утеплювач із конопель, — підтверджує він розповідь бабусі Ганни. — А для дому, який із конопель, — співрозмовник має на увазі будинок Віктора Овдія, — розчин замішували на місці. Спеціальна суміш, що скріплює волокна конопель. Два-три тижні треба, щоб зробити такі стіни. На підлозі буде утеплювач».

Будівельник сподівається, що будинок Ганни Семенюк цього року в будь-якому разі закінчать. Вставлять металопластикові вікна, утеплять стіни. Обіцяє, що всередині буде тепло, адже матеріали розраховані на наші зими. На фінішному етапі зроблять фасади.

відбудова екобудівництво коноплі солома чернігівщина

Знак гривні
Знак гривні