РЕБ для кожного піхотинця: чому кожен військовий має знати основи радіотехніки

Навесні 2023 року українські військові почали широко використовувати FPV-дрони, а влітку вони з’явились і на озброєнні росіян. За допомогою маленьких дронів ворожі сили могли нищити дороге західне озброєння. До кінця року FPV-дрони змінили тактику ведення боїв у російсько-українській війні. Ефективно протидіяти цій загрозі можуть засоби РЕБ, які глушать зв’язок дрона й оператора.

Відтоді як простір над землею на лінії фронту став насичений дронами, РЕБ є одним із ключових технологічних факторів, який зберігає життя військових і від якого залежить результат багатьох бойових зіткнень.

Розповідаємо, як працюють три рівні української РЕБ, як еволюціонував цей напрям оборони в Україні й чому військові не можуть вибудувати ефективну РЕБ-оборону проти БпЛА.

Що таке РЕБ?

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) — це технологія, що використовує електронні сигнали. Більшості на фронті вона потрібна насамперед для того, щоб заглушити ворожий FPV-дрон, який летить в окоп чи на техніку. Але функції РЕБ набагато ширші: заплутування або подавлення зв’язку противника, виявлення ворожих систем РЕБ. РЕБ заважає ворогу координувати свої дії, керувати технікою і передавати дані, що зменшує його бойові можливості. РЕБ засліплює ворожі РЛС, протидіє КАБам і крилатим ракетам, заважає роботі технічних засобів розвідки (прослушки, безпровідні камери тощо).

Це широке поняття, яке включає в себе міріаду різних засобів, які нині використовуються на полі бою.

Умовно засоби РЕБ поділяють на три напрями:

• оперативно-стратегічний рівень;
• оперативно-тактичний рівень;
• окопна РЕБ близької дії.

Розповімо про них докладніше. Одразу зазначимо, що в цьому матеріалі ми фокусуємося саме на протидії ворожим БпЛА, хоча РЕБ також використовується і має свої специфічні функції в авіації чи флоті.

Перший і найширший рівень РЕБ — оперативно-стратегічний. Грубо кажучи, на всіх трьох рівнях РЕБ має одне завдання — заглушити або розірвати зв’язок ворожого БпЛА з його оператором. На цьому рівні РЕБ захищає від ударів безпілотників стратегічні об’єкти й допомагає відбивати удари БпЛА, які залітають глибоко в тил.

Один із найвідоміших засобів РЕБ на цьому рівні — всеукраїнська система «Покрова», яка допомагає відбивати атаки «Шахедів». Вона впливає на навігаційну систему дрона й здатна заплутати його, заглушивши сигнал GPS дрона або підмінивши його хибним сигналом.

Вцілілий безпілотник Shahed-136 на Дніпропетровщині, який, імовірно, «посадила» система «Покрова». Фото: Національна поліція України

РЕБ оперативно-тактичного рівня допомагає виявляти і подавляти БпЛА на певних ділянках фронту. Наприклад, комплекс «Буковель», який використовується на цьому рівні, за словами виробника, здатен виявити російський розвідувальний дрон-крило «Орлан-10» на відстані до 100 км, а радіус придушення сягає 16–20 км, тобто на цій відстані комплекс може ефективно впливати на ворожі БпЛА.

Цей напрям розвивався в часи АТО, адже росіяни ще тоді активно використовували великі розвідувальні й ударні дрони-крила.

Комплекс «Буковель-AD». Фото: СпецТехноЕкспорт

Окопна РЕБ безпосередньо використовується в боях із противником. Її завдання — прикрити певну позицію чи машину.

Окопна РЕБ протистоїть цивільним «Мавікам», які росіяни використовують для розвідки та скидів. Це коли коптер зависає над ворогом і скидає згори боєприпас. Якщо до 2022-го скиди не були масовим явищем, то після початку повномасштабного вторгнення обидві сторони використовують їх дуже часто.

Наприкінці 2023 року окопна РЕБ стала важливою як ніколи, адже українським військовим довелося протистояти ще одній небезпеці — маленьким ударним FPV-дронам.

РЕБ на цьому напрямі має ту саму функцію — розірвати зв’язок БпЛА з оператором. Але зробити це з маленькими дронами складніше.

«Крило високо летить, потужно випромінює радіосигнал, його легко можна побачити в ефірі. А от із коптерами складніше. На східному напрямку дуже нерівномірний рельєф: там є яри і пагорби, місцевість має багато складок. Коптер не випромінює потужний сигнал, хвилі легко поглинаються чи відбиваються навколишнім середовищем, тому їх важко виявити і подавити якимись великими засобами РЕБ здалеку. А підсувати ці засоби ближче до лінії фронту недоцільно, адже ворог може їх виявити й знищити», — пояснює боєць із позивним Ківі, фахівець із РЕБ однієї з бригад, яка воює на Сході України.

Тож для захисту від менших БпЛА з’явився новий напрям — окопна РЕБ, яка має невелику дальність дії. Це різні антидронові рушниці, валізки, рюкзаки, які військові можуть носити із собою, а деякі засоби встановлюють прямо на машини.

Антидронова рушниця Skywiper

Інформаційний шум

«У ЗСУ з часів АТО існували окремі підрозділи РЕБ, які займалися цим напрямом, але то була така собі нішева історія. Коли під час повномасштабного вторгнення в певний момент на різні міста звідусіль полетіли розвідувальні безпілотники (докладніше читайте тут), які наводили ракети, стало зрозуміло, що фахівців із РЕБ не вистачає», — розповідає Ківі.

Відтоді як FPV-дрони стали величезною загрозою для військових, кожен підрозділ намагається захиститися від них. І РЕБ зі сфери «розумників» переходить у площину масового застосування, але це складна технологія, тому потрібне організоване командуванням навчання. Його немає, натомість кожен шукає інформацію в інтернеті.

Українська приватна воєнна промисловість виробляє багато зразків окопної РЕБ, і ринок перенасичений різними товарами. Кожен виробник рекламує свої засоби і пише свої роздуми та рекомендації про РЕБ. І замість систематизованих знань у голові простого бійця, який намагається розібратися в цьому, з’являється фрагментарна інформація.

«Виробники створюють РЕБ і намагаються її продати безпосередньо військовим частинам. Також у мережі з’явилося дуже багато різних блогерів, які від війни часом дуже далекі, але роблять огляди засобів РЕБ, дають якісь поради чи рекомендації, що не завжди, м’яко кажучи, корисні. Загалом в інтернеті інформації про використання РЕБ дуже багато, і вона часто суперечлива», — каже Ківі.

Навчання військових

«Наскільки я знаю, у наших навчальних центрах тільки недавно стали з’являтись якісь базові курси з РЕБ. Раніше їх не було. Але навіть простий піхотинець мав би знати, що таке радіохвилі, що таке частоти, як дрон керується, як РЕБ діє на дрон.

Зараз відбувається так: солдати панікують, оголошують ці безкінечні збори на РЕБ, їхні знайомі купують їм ті засоби, але вони можуть бути неефективними, адже військові часто самі не знають, що їм потрібно. Ось військовий побачив засіб РЕБ в інтернеті, подивився огляд, вирішив, що це те, що треба, і замовив, а засіб виявився неефективним у конкретних умовах бійця», — розповідає Ківі.

Крім того, трапляються й недоброчесні виробники, які продають засоби, вироблені кустарно. А військові не мають достатньо знань, щоб відрізнити якісний прилад від самопального.

Через брак знань військові також іноді використовують РЕБ неправильно.

Війна стає все технологічнішою і нові вдосконалення з’являються мало не щотижня. Наприклад, FPV-дрони і українські, і російські військові програмують так, щоб вони літали на нестандартних частотах. Відповідно, щоб посадити російський дрон, на такі самі нестандартні частоти має бути налаштована і РЕБ, яка глушитиме його. Щоб визначити, на якій частоті літають дрони на певній ділянці фронту, військові повинні провести розвідку і вже потім на основі здобутих даних налаштовувати РЕБ.

«Військові, які не розбираються, у таких випадках вирішують закритися в усіх можливих діапазонах частот і врубають РЕБ на повну. Але це так не працює. По-перше, це дуже енергоємно: якщо увімкнути всі частоти одночасно, швидко сяде батарея або не витримає електромережа машини. Це треба із собою возити всюди бензиновий генератор на причепі. А по-друге, чим більше антен ти понатикуєш, тим більша ймовірність, що ти неправильно їх розташуєш між собою і різночастотні радіохвилі почнуть впливати одна на одну», — каже Ківі.

Візьмемо простіший приклад — антидронову рушницю. Вона ефективно садить FPV-дрони й «Мавіки», але має свою специфіку, наприклад вузький кут дії. Її повинна застосовувати людина, яка вивчила цю зброю і вміє нею користуватися. РЕБівець-«пушкар» також повинен мати сталеві нерви, витримку і добре розуміти, що відбувається на полі бою, щоб ненароком не зачепити свої дрони.

А на місцях доволі часто цю антидронову рушницю можуть передавати з рук у руки, мовляв, сьогодні за неї відповідає така-то людина, а завтра інша. Але жодна людина в підрозділі може не вміти нею користуватися.

Ківі вважає, що від квадрокоптерів і FPV-дронів підрозділи на передовій можуть захиститися лише самостійно. «Багато людей на фронті вірить у якийсь “бригадний РЕБ”: от зараз його увімкнуть, він вжарить, і все навколо попадає. Але це фізично неможливо, так ця зброя не працює», — каже він.

За словами Ківі, навіть у складі мінімальної групи на виході чи в окопі має працювати окремий фахівець із РЕБ, який уміє користуватися антидроновою рушницею, розуміє, який саме засіб РЕБ у нього в рюкзаку і як його правильно використовувати. У добре підготовлених штурмових групах росіян, наприклад, такі люди є.

На етапі базової військової підготовки з кожним майбутнім військовим має працювати інструктор із РЕБ, який повинен вміти просто й доступно пояснити основи радіотехніки, щоб військовий зрозумів, як працює РЕБ зсередини.

Ще в листопаді 2023 року колишній головком Валерій Залужний у відомій статті для The Economist заявив, що ключовими в російсько-українській війні є технології, адже саме вони допоможуть вирватися з пастки затяжної війни. Одна з ключових технологій, які назвав Залужний, — РЕБ. Вона потрібна для того, щоб перемогти у війні безпілотників, які активно використовують і українські, і ворожі збройні сили. Однак лише оснащення недостатньо. Потрібне навчання. Саме це допоможе військовим чітко знати свої потреби, закуповувати необхідне обладнання й ефективно захищатися від ворожих безпілотників.

хід війни технології війна реб