Хотілося багато донатити: дніпряни про приліт «Орєшніка»
21 листопада рано-вранці Росія вперше застосувала проти України міжконтинентальну балістичну ракету, хоч і без боєзаряду. Росія вже багато разів атакувала Україну зброєю, яка може нести ядерну боєголовку, і навіть запускала ракети з імітаційною ядерною боєголовкою. Та остання атака була особливою. Ця ракета, яку наші експерти називають «Рубєж», а Путін — «Орєшнік», мала особливий звуковий і візуальний ефект.
Ми поспілкувалися з людьми, які опинилися поруч із місцем прильоту.
Плакала від безвиході
Мешканка Дніпра Марго Савинська міцно спала в будинку, що розташований доволі близько від місця прильоту. Її квартира на 13-му поверсі, тож звук до її оселі доносився дуже чітко, і він кардинально відрізнявся від усього того, що дівчина чула раніше під час обстрілів, а це і вибухи, і робота нашої ППО.
«Це ніби якийсь гігантський град, ціль якого — зрівняти все живе із землею. Гуркіт стояв неймовірний. Подумалося, ніби якийсь “Іскандер” прилетів у великий склад боєприпасів і вони здетонували».
Марго каже, що її найкраща подруга живе ще ближче до місця прильоту, ніж вона. Що ближче до епіцентру подій, то апокаліптичніший вигляд усе це мало.
«Подруга бачила дуже яскраве помаранчеве світло у своїй кімнаті, і після цього зникла електрика вдома (за графіком світло мало б бути). Вона має двох діток, двійнят, їм три рочки. Страх в очах дітей не описати жодним словом», — переказує слова подруги наша співрозмовниця.
Марго каже, що її емоційний стан дуже розхитався після атаки. Того дня вона встигла і посміятися над назвою ракети (пізніше Путін виступив із заявою, що Росія застосувала систему під назвою «Орєшнік»), і відчути сильний страх за своє життя.
«Коли вдень побачила повідомлення про повторну загрозу цього лайна, я почала плакати від безвиході. Це якийсь такий тваринний страх, саме те відчуття, що ти під прицілом дуже міцної зброї. У цей день хотілося багато донатити», — розповідає Марго.
Удар міжконтинентальною балістичною ракетою по Дніпру
Зменшую баси, а тихіше не стає
Дніпрянин Валерій, який живе в районі, досить віддаленому від місця вибухів, згадує, що в ніч обстрілу він не спав. 20 листопада, у переддень застосування росіянами нової зброї, вийшла довгоочікувана гра «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» від українського розробника GSC Game World. Тож у ніч обстрілу Валерій тестував продовження культової гри.
«В один момент я зрозумів, що маю зробити баси трішки тихіше, почав зменшувати звук, а тихіше не ставало», — пригадує Валерій. У момент атаки, каже хлопець, він почув протяжний звук, а після того вибухи.
«Перед прильотом я чув такий довгий, протяжний гул, який тривав секунд 5–10. Мені здається, що це був момент, коли боєприпаси “прогризали” атмосферу. Хоча сам момент поціляння ракет по місту не надто відрізнявся від інших», — розповідає хлопець.
Валерій подумав, що він почув роботу ППО, але сумнівався. Коли вранці прочитав новини, все стало на свої місця. Його дівчина Богдана в ту ніч спала, але прокинулася від страшних звуків. Потім їй було важко заснути. «Ми вже так звикли до цього всього, мені навіть нічого сказати», — каже Богдана.
Як це зупинити?
Багато людей, особливо прихильників України на Заході, може подумати, що варто зупинити цей жах і погодитися на мир із Росією. Проблема в тому, що Росія не хоче ніякого миру й прагне окупувати всю Україну. І робитиме це, доки матиме військову спроможність.
До чого призводить російська окупація, весь світ побачив у Бучі та Маріуполі. А також ми добре знаємо з історії, як росіяни розправлялися з тими українцями, які прагнули незалежності. Це і масові депортації до Сибіру, і Голодомор, і розстріли. Також варто пам’ятати, що, захопивши територію на початку 2022 року, росіяни мали «ліквідаційні списки», до яких входили дуже широкі категорії громадян: від тих, хто працював на державу чи служив в АТО, до активістів і представників творчих професій. Винищення цих категорій громадян Росія практикувала і в інших окупованих країнах. Тож у разі окупації Росією мільйони українців опиняться в концентраційних таборах, сотні тисяч цивільних громадян загинуть.
Тому прихильники України у світі не повинні лякатися спецефектів. Лише послідовна воєнна підтримка і чітке пояснення, що в разі застосування ядерної зброї вільний світ відповість тим самим, можуть зупинити нинішні жахіття в Україні.
