"У чехів немає культу зовнішності". Українські майстри порівнюють індустрію краси в Чехії та в Україні

Українське перукарське мистецтво випереджає чеське років на 10, упевнений стиліст-перукар Сеш Демідов, який зараз живе та працює в Празі (за кордоном опинився ще до війни).

Про те, що українська школа майстрів індустрії краси сильніша, ніж чеська, говорять і майстриня манікюру та педикюру Тетяна Коваленко та косметологиня Аліса Прохоренко, які приїхали до столиці Чеської Республіки після початку повномасштабної війни в Україні.

Водночас, за їхніми словами, українські дипломи та сертифікати тут не визнають. Для офіційного працевлаштування більшість працедавців вимагають, щоб майстри пройшли навчання в Чехії на спеціалізованих акредитованих курсах та принесли відповідний документ про його закінчення. Тому багато українських б’ютіспеціалістів надають свої послуги нелегально й ризикують отримати величезний штраф.

Штраф — до 90 тис. доларів

— Я навіть не розглядала варіант працювати нелегально в Чехії. Тут якщо спіймають на гарячому, доведеться заплатити від 300 тис. до 2 млн крон (13,5 тис. — 90 тис. доларів), — розповідає Тетяна Коваленко, викладачка Академії манікюру Ірини Амвросієвої, суддя по Україні.

А ризик бути спійманим за роботою без офіційного дозволу є, і досить великий.

— Особливо якщо серед клієнтів є чехи. Вони можуть запросто донести на майстра-нелегала у відповідні служби, — говорить Сеш Демідов.

Можуть "здати" і свої.

— Про такі випадки в Україні під час ковідних карантинів я чула не один раз. Клієнтки вмовляли майстринь зробити манікюр або педикюр тишком-нишком, а потім інформували про це відповідні інстанції, — розповідає Тетяна Коваленко.

Але багато хто з наших спеціалістів не боїться ризикувати. Групи для українців у Чехії в соцмережах просто розриваються від оголошень, у яких майстри та майстрині пропонують навести красу у себе вдома або з виїздом до клієнтки.

Хто робить філери та пишні губи

— Найчастіше чеські жінки роблять стандартне мелірування, можуть пофарбувати кілька пасем волосся, зафарбувати сивину, — розповідає Сеш Демідов.

— Чешки полюбляють більш консервативний манікюр: французький манікюр, червону класику, короткі нігті. Українкам подобаються довгі нігті з яскравими візерунками, стразами, стемпінгом, — ділиться Тетяна Коваленко.

За словами Аліси Прохоренко, чешки майже не роблять контурну пластику:

— Якщо на вулиці побачиш жінку зі збільшеними губами, філерами, підтяжками, то це майже 100 % мешканка з пострадянського простору, — констатує косметологиня.

— Якщо на вулиці побачиш жінку зі збільшеними губами, філерами, підтяжками, то це майже 100 % мешканка з пострадянського простору

Такий підхід має кілька причин.

— У чехів немає культу зовнішності, як у нас, коли зустрічають по одягу. Також у них зовсім інші пріоритети. Вони краще витратять гроші, наприклад, на подорож, — розмірковує Аліса Прохоренко.

— У Чехії немає такого, що кожен місяць потрібно ходити на манікюр чи педикюр, чешки рідко це роблять. А ось українок одразу можна визначити за їх доглянутістю, — коментує Тетяна Коваленко.

Утім, як зазначають наші експерти, ситуація потроху починає змінюватися. Адже в Чехію приїхало багато українських майстрів, які можуть показати, що таке справжня якість. Раніше чешки часто ходили, наприклад, робити манікюр до в’єтнамців (тут дуже поширені в’єтнамські салони краси). Але якість там дуже посередня.

— Тепер вони побачили, що манікюр може триматися не тиждень-два, а місяць, що після нього немає задирок, що його можна зробити без порізів, — говорить Тетяна Коваленко.

— До того ж українські майстри не тільки якісніше виконують свою роботу, а й уміють надавати гарний сервіс, — коментує Аліса Прохоренко.

Договір на три роки

У Празі Тетяна Коваленко влаштувалася в салон краси через місяць після того, як приїхала сюди, і ось уже понад рік офіційно працює за так званим "договором бригади" (він передбачає неповний робочий день, дохід не має перевищувати 10 тис. крон (450 доларів). (Саме така сума в Чеській Республіці не оподатковується — ред.).

— У Чехії є дві системи працевлаштування. За однією з них за працівника відповідає працедавець, наприклад, власник салону краси, якому дають дозвіл наймати співробітників під свою відповідальність. Я працюю саме за такою схемою, — коментує Тетяна Коваленко.

Але, по-перше, таких власників салонів краси треба ще добре пошукати.

— А по-друге, багато хто з них вимагає від українських майстрів підписати довгостроковий договір. Наприклад, на три роки, — коментує Сеш Демідов. Аргументують це тим, що бояться, що співробітник будь-якої миті може повернутися в Україну, а це означає втрату постійних клієнтів. Плюс вимагають чудове знання чеської мови.

— Адже клієнти-чехи дуже люблять побазікати в перукарському кріслі, — додає Сеш Демідов.

По-третє, часто-густо власники салонів, коли погоджуються, щоб наші спеціалісти працювали у них, просто підписують з ними договір оренди та здають робоче місце. Водночас попереджають: якщо буде перевірка, відповідатимете за себе самостійно. Мовляв, я вам просто здав робоче місце.

Ті ж, хто працевлаштовує українців офіційно, здебільшого вимагають свідчень про навчання саме в Чеській Республіці.

Дипломи, сертифікати й курси

— У середньому курси тривають три місяці і коштують 26 тис. крон (1170 доларів), — коментує Сеш Демідов.

Деякі "бізнесмени" пропонують купити диплом — це коштує від 7 тис. до 28 тис. крон. І такі пропозиції популярні, адже часто майстри не хочуть витрачати час на навчання того, що вже вміють. Тому купують "папірець", щоб швидше офіційно працевлаштуватися.

Але для деяких видів послуг в індустрії краси недостатньо диплома або сертифіката про закінчення спеціалізованих курсів, потрібна вища медична освіта.

— Насамперед це стосується процедур з лазером, мезотерапії, контурної пластики, ботоксу. В Україні все це можна робити з середньою медичною освітою. В Чехії – ні, треба мати диплом лікаря, — розповідає Аліса Прохоренко.

Тобто, скажімо, робити уколи ботоксу в Чехії легально може тільки лікар-косметолог, який до того ж нострифікував тут диплом. Нострифікація диплома про вищу освіту в Чеській Республіці для українських біженців зараз безплатна і триває місяць (до війни це могло зайняти і рік). Заплатити доведеться тільки за переклад у судового перекладача.

Переклад двох дипломів бакалавра та магістра з додатками обійдеться приблизно в 4 тис. крон (180 доларів), але воно того варте. Ті, хто влаштовується на роботу офіційно, можуть заробляти значно більше за нелегалів і не ризикують бути оштрафованими.

Заробітки

За словам Аліси Прохоренко, послуги косметологів в Чехії коштують у 1,5-2 рази більше, ніж в Україні.

— Скажімо, базова чистка обличчя в Києві обійдеться в суму від 800 до 1500 грн. У Празі ціни стартують від 1500 крон, а це 2500 грн. Мезотерапія, ботокс коштують в Україні десь 4500 грн (одна зона), в Чехії ціни починаються від 7 тис. крон (12 тис. грн). Зробити “пудрові” брови (перманентний макіяж, при якому пігмент точково вводиться у шкіру на глибину 1 мм) у чеському салоні обійдеться мінімум в 5 тис. крон (8,5 тис. грн). У нас сума така сама, але в гривнях, — розповідає експертка.

У середньому, за словами Аліси Прохоренко, косметологи без вищої медосвіти можуть заробляти в місяць близько 50 тис. крон (85 тис. грн або 2250 доларів). Косметологи з дипломом лікаря, які мають право робити ін’єкційні процедури, можуть легко отримувати тут 100 тис. крон на місяць (170 тис. грн або 4500 доларів).

— Такі гроші можна заробити і в Україні, але для цього доведеться значно більше працювати, — стверджує Аліса Прохоренко.

Відрив у доходах майстрів манікюру та педикюру в Чехії та Україні не такий великий, говорить Тетяна Коваленко.

— А якщо майстриня працює на господаря, то може навіть заробляти менше, ніж в Україні, адже тут треба віддавати більший відсоток від свого заробітку: майстер залишає собі від 35% до 50%. В Україні — 50-70%, — коментує експертка.

Ціни на манікюр та педикюр, за словами Тетяни, не дуже відрізняються. Манікюр зі зняттям лаку та новим покриттям коштує 850 крон (1400 грн). У салоні в центрі Києва така послуга буде коштувати близько 1200 грн.

Якщо ж майстриня працює нелегально, вдома, то її послуги можуть обходитися вдвічі дешевше, ніж у салоні.

— Багато українських дівчат роблять манікюр удома лише за 400 крон, — говорить Тетяна Коваленко.

З такими розцінками за умови, якщо майстриня буде працювати 5 днів на тиждень і приймати хоча б по 5 клієнток на день (а це не факт, бо конкуренція висока), можна заробити 40 тис. крон (1800 доларів).

З цієї суми потрібно відрахувати витрати на матеріали, то залишиться приблизно десь 30 тис. крон (1350 доларів). Це 50 тис. грн.

В Україні також можна заробити такі гроші, якщо в майстра вже напрацьована база клієнтури і він працює, що називається, з ранку до ночі. В середньому майстри манікюру в Києві та інших великих містах заробляють 35-40 тис. грн на місяць. Але в Україні все ж таки витрати менші, ніж у Чехії. Якщо в Києві, наприклад, можна зняти квартиру за 7-9 тис. грн, то в Празі тільки оренда кімнати обійдеться в 10 тис. крон (17 тис. грн).

Послуги перукаря також коштують дорожче, ніж в Україні.

— Чоловіча стрижка коштує в Празі від 250 до 800 крон (від 425 до 1400 грн). Жіноча – від 500 (850 грн). Можна зустріти ціну й від 250 крон, але така вартість не передбачає ні миття, ні укладення волосся, — наводить приклади Сеш Демідов.

Складні техніки фарбування, які в Україні можуть коштувати 3000 грн, в Чехії будуть мати цінник в 3000-5000 крон (5100-8500 грн).

Але чеські майстри не заробляють набагато більше, ніж українські, бо вони менше працюють.

— У Чехії салони працюють від 11 год до 16 год. В суботу та неділю зачинені. Наші ж готові цілодобово працювати, якщо є клієнти, — коментує Сеш Демідов. Наймані працівники віддають власнику від 70% до 30% від заробітку, залежно від особистих домовленостей.

В Україні ж, за словами перукаря, більше поширена практика, коли майстри працюють на себе, орендуючи місце в салоні краси.

чехія українці за кордоном біженці послуги