Виведені за штат після поранення бійці отримують 500 грн зарплати. Що потрібно змінити
Тисячі важкопоранених, хворих і травмованих військовослужбовців виводять поза штат. Вони прикуті до своїх військових частин і не мають змоги пройти нормальну реабілітацію та не можуть забезпечити ні себе, ні свою родину, адже отримують 500—700 грн на місяць. Держава має й далі платити їм нормальні гроші, а важким пораненим — дати можливість легко звільнитися із ЗСУ, якщо вони мають таке бажання.
Вивели без попередження
Улітку 2022 року Володимир Шередега підвернув ногу на стрільбищі — вивернув коліно й порвав зв’язки та меніск. Травма була незначною, але через неправильне лікування у військовому госпіталі у Володимира почалися ускладнення, через які він певний час навіть не міг ходити. Військовий каже, що коліно, ймовірно, повноцінно відновити вже не вдасться.
Після кількох місяців лікування цієї травми й реабілітації у квітні військовослужбовець випадково дізнався, що його вивели поза штат. Володимиру сповістили про це під час розмови з кадровою службою військової частини.
— Мені подзвонили запитати, де я перебуваю. Я розповів, що проходжу військово-лікарську комісію. Ми просто розмовляли, слово за слово, і я дізнався, що мене вивели поза штат. Тобто мені не повідомляли про це навмисно, нічого не пояснювали, зокрема й чому мене вивели, нічого, – згадує Шередега.
Володимир Шередега на лікуванні
Де реабілітація?
Зараз Володимир Шередега отримує 700 грн на місяць. 500 грн — це мінімальний оклад і ще 200 грн — за статус учасника бойових дій. Якби він не проходив комісію, то мав би зараз сидіти в частині з травмою.
— В армії є така “смішна” штука, як “тимчасова непридатність до військової служби з переглядом через 6/12 місяців, – пояснює Володимир у своєму пості у фейсбуку. – Це такий хитрий статус між “обмеженою придатністю” і списанням. Тебе визнають “тимчасово непридатним” на пів року або на рік, після чого треба знову проходити військово-лікарську комісію — бо ж раптом ти одужав.
Володимир отримує 700 грн на місяць. 500 грн — це мінімальний оклад і ще 200 грн — за статус учасника бойових дій
— Тривати “виведення за штат” або “тимчасова непридатність” можуть нескінченно, ці статуси ніяк по-людськи юридично не врегульовано. Командири мають право тримати таких людей у частинах і не відпускати додому. Але навіть мінімальну зарплату ці люди не отримують, бо їх вивели за штат і посаду в армії вони не обіймають.
Володимир зараз має онлайнову роботу, щоб заробляти на життя. Однак військовий наголошує, що така змога є не в кожного й багато військових з важкими травмами нині залишилися зовсім без грошей.
У військових поза штатом також виникають проблеми з доступом до реабілітації, адже вони часто не можуть самі обирати, де проходити лікування та відновлюватись.
— Поза штатом ми залишаємося чинними військовослужбовцями, так само як і всі інші, – каже Шередега. – Щоб піти на лікування чи реабілітацію, треба отримати направлення в медичній частині й підписати його в командира військової частини.
— Взагалі юридично військова частина зобов'язана видавати направлення військовим туди, куди вони хочуть. Але насправді це дуже складно отримати. Я думаю, що це пов’язано з тим, що медичні заклади зараз дуже перевантажені. І найбільше людей саме в передових медичних закладах, у які всі хочуть потрапити. Наприклад, коли я лягав в інститут травматології в Києві, там була черга на операцію для військових на 1,5 місяця.
500 грн на місяць
У такій самій ситуації опинився й інший військовий — Олександр Накопюк. Чоловік отримав поранення в Лисичанську торік улітку. Олександр разом з 12 людьми зі свого взводу їхав колоною, яку росіяни накрили "Ураганами". Тоді один військовий загинув, а інші 12 отримали поранення.
— Я отримав наскрізне поранення ноги, мені пошкодило зоровий нерв на лівому оці, тож я вже майже не бачу на нього. Ліве вухо також постраждало, і до того ж мені пошкодило хребет. Зараз я навіть сидіти довго не можу й лікар не рекомендує мені підіймати вагу понад 8 кг, — розповідає Олександр.
Військового вивели поза штат теж без попередження через два тижні після його поранення влітку. Однак дізнався він про це значно пізніше. У січні він мав операцію на хребті, а в лютому дуже здивувався, коли побачив, що йому на картку прийшло 1000 грн.
Дуже здивувався, коли побачив, що йому на картку прийшло 1000 грн
— Я подзвонив у фінчасть і спитав, у чому проблема — тоді й виявилося, що мене вивели поза штат. Я не зрозумів цього — пояснив, що зараз відновлююся після операції й навіть ходити не можу. Мені пообіцяли все з’ясувати. Потім ще доплатили 7000 грн чи 8000 грн, але наступного місяця я знову отримав 1000 грн — і все.
За законом, після тяжкого поранення військовий отримує одноразову допомогу в розмірі 100 тис. грн. Також упродовж двох місяців зберігається його зарплата і премії, які він отримував, коли воював.
Якщо його вивели поза штат, то через два місяці після поранення з нього знімають усі грошові винагороди, які він отримував раніше, і починають оплачувати мінімальний оклад військовослужбовця — ті самі 500 грн на місяць (плюс 200 грн за участь у бойових діях).
До лютого 2023 року це не було великою проблемою. Адже 8 березня 2022 року Кабмін ухвалив постанову, що військовослужбовці на період воєнного стану отримуватимуть додаткову грошову винагороду в розмірі 30 тис. грн. Цю премію отримували всі військові, зокрема й ті, кого вивели поза штат.
Але в лютому 2023-го порядок виплат премій військовим змінили — винагороду в розмірі 30 тис. грн скасували.
Тож поки Олександр отримував цю додаткову премію та грошову допомогу після поранення, він навіть не знав, що його вивели поза штат.
— Мені мама допомагає з пенсії та дружина, хоча вона отримує мінімалку. У нас ще дитина. Я вже напозичав купу боргів, не знаю, що його далі робити, – бідкається Накопюк.
"Мені мама допомагає з пенсії і дружина, хоча вона отримує мінімалку. У нас ще дитина. Я вже напозичав купу боргів"
Зараз Олександр проходить медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), щоб встановити групу інвалідності та отримати грошову допомогу. Але зробити це дуже важко. Поранений військовий має отримати висновок військово-лікарської комісії, щоб пройти МСЕК.
А щоб отримати цей висновок, йому потрібно щодня сидіти в довжелезних чергах, хоча, за рекомендацією лікаря, чоловік не може сидіти більш ніж пів години в день. Детальніше про проблеми військово-лікарських комісій читайте тут.
Косарі
Навіщо військових узагалі виводять поза штат? Це необхідно, щоб звільнити місце для нових кадрів, пояснює старший сержант і командир одного зі взводів ЗСУ Олег (ім’я змінено, бо чоловік попросив залишитись анонімним).
У кожній військовій частині є обмежена кількість посад. Якщо військового поранили й він утратив можливість виконувати обов’язки на своїй посаді, то його треба вивести поза штат, щоб взяти на його місце нову людину.
Сержант Олег пояснює, що його військова частина виводить поза штат усіх військових, які отримали важкі поранення й лікуватимуться більше ніж пів року. Це потрібно, щоб частина не втрачала своєї боєздатності.
Проте Олег також вважає абсолютно несправедливими ті гроші, які отримують виведені поза штат.
Військовий розповів, що частини також виводять поза штат так званих “косарів” — тих, хто свідомо не виконує свої обов’язки в армії.
— Таких людей багато — вони кажуть, що їм погано, й не виконують наказів, – пояснює Олег. – Ми їх возимо по госпіталях, лікарі жодних хвороб не виявляють, тому ми таких людей виводимо поза штат. У нас десантно-штурмова частина, тому військово-лікарська комісія цим “косарям” виписує довідку, що вони непридатні до служби тут і їх просто переводять в іншу частину.
Пошук роботи
У серпні 2022 року військовослужбовець Олексій Розумов отримав важку контузію на передовій. Чоловіка вивели поза штат у вересні, але також про це не попередили. Він лікувався три місяці, а згодом ще два провів на реабілітації. Від лютого чоловік почав отримувати 600 грн на місяць, після того, як скасували премії у 30 тис. грн.
Виведений поза штат Олексій прив’язаний до своєї військової частини, після поранення він має ганятися за нею по всій лінії фронту, щоб отримати документи.
Олексій Розумов з дружиною Вікторією
— Від грудня я чекав на направлення на військово-лікарську комісію, щоб отримати довідку номер 5 і підтвердити, що отримав свою травму під час захисту батьківщини. Я подав документи на цю довідку ще з самого початку, коли тільки почав лікуватись. Але в нашій частині дуже багато загиблих і поранених, тому всі службові розслідування тривають довго, — згадує Олексій.
— Поки я чекав на цей папірчик, моя частина вийшла в ротацію в деокуповані села на Херсонщині. Мені довелося їхати туди — де немає світла, електрики й жодних нормальних умов для життя. Виявилося, що медрота тоді передислокувалася до Запоріжжя. І я сидів на Херсонщині та чекав десь три тижні, поки прибудуть документи, щоб отримати печатку й підпис командира батальйону і з нею поїхати до Миколаєва на військово-лікарську комісію.
Щоб хоч отримувати нормальну зарплату, військовий з дружиною вирішили звернутися до юристів, а ті порадили їм публічно говорити про ситуацію. Відтоді подружжя почало ходити на ефіри телеканалів, спілкуватися з медіа, правозахисниками й депутатами.
Військові, виведені поза штат у частині Олексія, писали масові звернення до Міністерства оборони. Крім Розумова, у його військовій частині виведено поза штат понад тисячу людей, і вони всі зверталися до Міністерства оборони.
На щастя, цей розголос допоміг, і бригада, в якій служить Олексій, почала шукати для виведених поза штат військових роботу в тилових частинах за місцем прописки.
Олексію запропонували стати інструктором у навчальному центрі для мобілізованих.
— Мене зі скрипом узяли на цю посаду, бо під час тренувань потрібно виконувати все, що я наказую зробити курсантам. Тобто бігати разом з ними, робити різні вправи. Але я не можу довго бігати, адже в мене друга група інвалідності. Проте мене все одно взяли на роботу через кадровий голод.
Що зміниться найближчим часом?
Зараз готують до другого читання законопроєкт (9342), який передбачає збільшення виплат пораненим. У першому читанні проголосували за 6000 грн. У процесі підготовки до другого робоча група з питань грошового забезпечення запропонувала збільшити цю суму до 12 000 грн, розповідає ТЕКСТАМ народна депутатка від “Слуги Народу” Мар’яна Безугла.
До того ж військові, як і раніше, отримуватимуть одноразову грошову винагороду в розмірі 10 000 грн за важкі поранення, а також упродовж двох місяців — ті самі суми, що й до поранення.
Ці зміни буде впроваджено до кінця літа. Суму грошової винагороди вибрали з можливостей бюджету, пояснює Мар’яна Безугла. Це станеться, якщо Рада проголосує законопроєкт з цими нормами у другому читанні і Президент його вчасно підпише.
Дружина військовослужбовця Розумова Вікторія Сарнова вважає, що військовим навіть поза штатом необхідно виплачувати гідну зарплату.
— До поранення чоловіка в мене була хороша робота. Але я змушена була спочатку взяти відпустку своїм коштом, а потім звільнитися, щоб доглядати за ним після операції. А я знаю поранених військових, які, наприклад, живуть в орендованій квартирі й мають дітей. Але вони не можуть піти працювати, адже це — військові з ампутованими кінцівками, які відновлюються після травми та лікування, і їм треба на це грошей.
Законопроєкт №9342 також не розв’язує іншу важливу проблему: виведення поза штат позбавляє військових можливості нормальної реабілітації.
— Тимчасова непридатність — це те, що має з часом змінюватися. Тобто стан здоров’я військового поза штатом має покращитися й він може повернутися на військову службу. Або, на жаль, погіршитись, і людина буде непридатною до військової служби, — пояснює юристка правозахисної організації “Принцип” Любов Галан. — Тимчасово непридатні й виведені поза штат військові прив’язані до військових частин і фактично не мають доступу до нормальної реабілітації, яка власне й дає змогу покращити рівень здоров’я та швидше повернутися на службу. З новою законодавчою ініціативою людина матиме ті самі умови і проблеми, що й зараз, просто ще 6000 грн зверху (12 000 грн, якщо Рада проголосує ці зміни в другому читанні — ред.).
— У нас не так багато підстав звільнити людину з військової служби за станом здоров'я, — каже Любов Галан. — Навіть людей з ампутованими кінцівками можна вважати обмежено придатними й вони можуть перебувати у своїх військових частинах. Якщо для обмежено придатних немає посади у їхній частині, вони самі повинні шукати інший підрозділ, у якому їм знайдеться місце.
Цю проблему слід розв’язувати на рівні Генштабу. Адже є військові частини, які зараз крутяться та намагаються щось придумати в цій ситуації. Іноді знайти новий підрозділ, де тебе візьмуть на роботу, буває дуже важко, тож військові частини мають допомагати людям шукати вакансії.
ТЕКСТИ звернулись до Генштабу, щоб дізнатися, чи є якісь рекомендації для військових частин, щоб вони допомагали шукати роботу військовим, виведеним поза штат. Відповіді ми поки що не отримали.
На думку ТЕКСТІВ, бійці, які отримали поранення, на час лікування й відновлення мають постійно отримувати як мінімум таку саму зарплату, як і інші бійці їхнього підрозділу. Але тут виникає інша проблема: зарплата бійця ЗСУ невелика, основні суми — це різні надбавки та премії. Цю складну систему також потрібно змінювати: боєць має отримувати визначену суму саме як заробітну плату.
Після важких поранень боєць повинен мати змогу без надмірної бюрократичної тяганини звільнитися з військової служби. Це буде справедливо, адже людина віддала країні своє здоров’я і не повинна почуватися кріпаком. Відчуття справедливості дуже важливе для підтримання бойового духу в країні та відчуття спільної мети. Якщо його не буде, з'явиться дуже сприятливий грунт для російської дезінформації і поширення зради, а також для протиставлення лідерів країни і народу.
Ще одна ініціатива, від влади, яка мала б вирішити проблему — це закон № 8169, який дозволив би звільняти зі служби військових, яких визнали тимчасово непридатними з переглядом через 6-12 місяців.
Рада його ухвалила, але Президент не підписав його і не ветував протягом 15-ти днів, як вимагає Конституція. Тож він не діє. Крім того, цей закон теж розкритикували правозахисники.
“Це трохи дивний спосіб вирішення цієї проблеми. Адже фактично людина звільняється на 6-12 місяців в запас і їде зі своєї військової частини, — пояснює Любов Галан. — Так, завдяки цьому вона може потрапити на реабілітацію, адже не прив’язана до своєї частини, але вона на 6-12 місяців повертається в цивільне життя, де не матиме роботи і будь-якого окладу. А потім ці військові мають повернутись на службу, і необов'язково у свій підрозділ”.
Британський досвід
У Великий Британії, наприклад, жодного пораненого чи травмованого солдата не списують з армії, доки він не буде повністю здоровим, — розповідає відставний підполковник британської армії Ґлен Ґрант.
“Усі травмовані військові отримують свою звичайну зарплату до закінчення реабілітації. Якщо вони неспроможні повністю одужати і повернутись на свою посаду, їх звільняють, але виділяють значну суму фінансової допомоги, щоб вони могли повернутись до нормального життя. Але поки військові лікуються і проходять реабілітацію, вони отримують свою звичайну зарплату, а також їм, як і іншим солдатам, надають житло і допомогу”, — пояснює Ґрант.
Якщо військовий отримує інвалідність, держава буде виплачувати йому достойну пенсію. Також у Великобританії є декілька неприбуткових організацій, таких як “Допомога героям” і “Королівський британський легіон”, які допомагають ветеранам повернутись до цивільного життя.
Українській армії необхідно доглядати за своїми військовими після поранень, щоб вони не відчували себе використаним матеріалом. Тим, хто хоче залишитись в армії, можна допомагати шукати роботу в тилових частинах. Тим, хто після важкого поранення не може виконувати свої функції і хоче повернутись до цивільного життя, важливо дати можливість звільнитись і допомогти освоїтись у мирному середовищі