Саморобні міни, дешеві дрони та рейди по тилах. Тактика на випадок вторгнення Росії, – Atlantic Council
Тактика герильї дає Україні найкращі шанси протидіяти окупаційним силам Путіна. Так вважають аналітики американського The Atlantic Council. Варто закупити необхідну для такої війни зброю. Від Текстів зазначимо, що сказане нижче не означає, що всі ЗСУ мають перетворитися на партизанів, лише те, що потрібно організовувати й забезпечувати відповідною зброєю численні загони, які діятимуть у тилу у ворога. Наводимо повний переклад статті:
Хоча консенсусу щодо того, що означає нещодавня російська військова активність біля України, немає – вона призвела до жорстких заяв американських посадовців. 3 грудня Washington Post написав, що розвідка США виявила плани Кремля провести вже на початку наступного року багатофронтову наступальну операцію за участі до 175 тисяч військових.
The Washington Post та інші джерела міркують, що точний час наступу залежатиме від погоди. Має похолодати достатньо для того, щоб глиниста земля Східної України затвердла для маневрів броньованої техніки. Отже, кампанія не почнеться до січня-лютого 2022 року.
Джавелінів мало, складна зброя довго розгортається
Державний секретар США Ентоні Блінкен застеріг Росію, що наступальні дії викличуть серйозні наслідки, включно з жорсткими економічними санкціями. Однак він ніяк не дав зрозуміти, що Сполучені Штати вживатимуть фізичну силу для зупинки чи відкинення російського вторгнення.
Вочевидь, Сполучені Штати сподіваються, що поєднання дипломатичних меседжів, загрози санкцій та обмеженої кількості зброї й тренування для української армії стримає Росію.
Починаючи з 2015 року США надали українським силам допомогу на 2,5 млрд доларів, заявивши про підтримку на 400 млн у самому лише 2021 році. Програма охоплює радари для протидії батареям вогню та протитанкові ракети Javelin. Попри важливість цієї допомоги, схоже, Україні доведеться розраховувати лише на себе у військовому стримуванні російської агресії.
Система Javelin, надана США – дуже ефективна протитанкова зброя, однак через порівняно малий радіус дії (4,5 км) військові мають зосереджуватися доволі близько до осі наступу ворога. Крім того, висока ціна цієї системи означає, що надані США Javelin на 40 млн доларів у 2019 році – це лише 10 вогневих одиниць і 150 ракет. Коротко кажучи, попри корисність цієї зброї, вона не змінює тактичної ситуації докорінно.
Малий час, що залишається до потенційного російського вторгнення, виключає купівлю та розгортання складних систем озброєння. Натомість Україна потребує порівняно простої та недорогої зброї для збільшення своїх оборонних можливостей. Деяка наявна зброя може бути розгорнута й використана дуже швидко.
Саморобна замаскована вибухівка
Міни залишаються чи не найбільш ефективною зброєю для сповільнення вторгнення, й обидві сторони широко застосовують їх навколо окупованих Росією анклавів на Сході України. Можна припускати, що Україна має більше мін, і використає їх для оборони значно довшого кордону, якому зараз загрожують російські сили.
Однак, враховуючи дуже відкритий ландшафт Східної України, вона не може встановити достатньо мін для зупинення російської атаки. На щастя, міни можна доповнити імпровізованими вибуховими пристроями того типу, який використовували в Іраку й Афганістані проти союзних сил. Регулярна армія може застосовувати цю зброю для завдання уражень солдатам окупаційних сил і для сповільнення російського наступу. Втім, так само як і з мінами, плаский український ландшафт обмежить ефективність цієї зброї проти броньованої техніки, яка може рухатися відкритою територією.
Імпровізовані вибухові пристрої можуть ефективно застосовувати партизанські підрозділи задля атак на найслабшу ланку Кремля – постачання, яке зазвичай відбувається дорогами. Імпровізовані вибухові пристрої водночас дешеві і їх важко виявити. У недавніх конфліктах повстанці ховали такі пристрої в усьому: від бутлів для води й до трупів тварин. Вони можуть варіюватися за розміром від малих пристроїв, спрямованих проти військового персоналу, й до вантажних контейнерів або невеликих будівель, заповнених нітратом амонію. Враховуючи велику кількість цієї речовини, можливі 20-тонні імпровізовані вибухові пристрої. Такий пристрій достеменно зіб'є атаку броньованої техніки та знищить колону постачання. Росія, як свого часу сили США в Іраку, муситиме виділяти значні сили на охорону комунікаційних ліній.
Імпровізовані вибухові пристрої водночас дешеві і їх важко виявити
Ключовим для України буде тренування активних військових підрозділів, резерву та будь-яких добровольчих сил або партизанських підрозділів щодо технік, потрібних для створення, розміщення та підриву таких пристроїв. Повстанці виявляли разючу винахідливість у розробці як активованих жертвою, так і віддалено активованих детонаторів, використовуючи пульти керування, мобільні телефони, шланги та інші прості пристрої для електричного замикання. Єдиний елемент, який не є широко доступним для цивільних – це детонатор. Український уряд має виробляти та заздалегідь розміщувати в потрібних місцях ці пристрої.
Українські сили також мають чимало досвіду у використанні маленьких дронів масового виробництва для малих ударних операцій. Вони вже виявили значну винахідливість у розміщенні та керуванні таких дронів і мають добиватися більших закупівель комерційних дронів та їхнього внутрішнього виробництва.
Дешеві дрони
Водночас Україна, вочевидь, готова перейти й до військових дронів. Австралійська компанія DefendTex створила Drone40. Маленький та недорогий дрон, що коштує до 1000 доларів, може запускатися з рук. Маючи дальність польоту до 20 кілометрів, він дає змогу піхоті чи партизанам перерізати лінії комунікацій ворога без дій у безпосередній близькості. Невелика бойова частина достатня для знищення колісного транспортного засобу, виведення з ладу артилерійської одиниці чи спричинення повторної детонації на майданчику для запуску ракет. Нині цю систему використовують сили США та Великої Британії. Російським окупаційним силам доведеться зачищати всі дороги на відстань 20 кілометрів, щоб уникнути атак на свої лінії постачання.
Австралійські бойові дрони коштують лише 1 тис дол і можуть долати відстань 20 км. Шкода, що Зеленський віддав Цемаха Росії, а не Австралії
Україна вже купила певну кількість турецьких дронів Bayraktar 2, які довели свою високу ефективність на кількох театрах бойових дій, зокрема в нещодавньому конфлікті в Нагірному Карабаху. Ця зброя буде корисною, але, знову-таки, обмеженою за кількістю одиниць через свою ціну.
Ізраїльські дрони Harop, Hero, а також БПЛА родини Spike можуть виявитися дешевшою альтернативою. Автономний Harop, який коштує менше, ніж дві ракети для Javelin, може самостійно кружляти до шести годин і доставляти вантажі до 20 кг на відстань до 1000 кілометрів. Він також видає доволі жахливі звуки під час свого остаточного ривка вниз. Дрони родин Hero та Spike мають низку можливостей, корисних як для регулярної армії, так і для партизанів. Проте доведеться докласти значних дипломатичних зусиль, щоб переконати Ізраїль передумати щодо своєї нинішньої відмови продавати дрони Україні.
Якщо з цим не вийде, то фірма Raytheon виробляє дрон Coyote, який спершу розробили як зброю власне проти БПЛА, але нині він розробляється також як бойова зброя. На жаль, вони за ціни 20 тисяч доларів порівняно дорогі. Зате мають дальність польоту до 80 кілометрів і можуть літати навіть за дуже поганих погодних умов, що робить їх привабливими для кампанії посеред української зими.
Кожен із цих дронів має значно більший радіус ураження, ніж стандартні системи для атак на транспортні засоби. Кожен із них можна встановити на автомобіль для забезпечення виняткової тактичної гнучкості. Враховуючи, що росіяни матимуть перевагу в повітрі, українцям слід встановлювати дрони на звичайні комерційні автомобілі, щоб зменшити помітність і таким чином забезпечити виживання більшої кількості літальних апаратів.
Коротко кажучи, ймовірність того, що Україна зможе зупинити вторгнення Росії на кордоні чи поблизу нього, дуже невисока. Зате Україна може збільшити ціну вторгнення для Росії, підготувавшись до тривалих дій зі значною кількістю партизанщини в російському тилу. Це вимагає швидкого набору та тренування людей, а також створення сховків зброї. Такі зусилля вже почались, і ймовірно, в найближчі тижні стануть більш інтенсивними.
Звісно, українські лідери чудово знають історію кривавих російських методів придушення повстань. Перед ними стоїть важкий вибір: чи слід надавати своїм людям можливості для такої війни. Людські жертви повстань проти путінських окупантів, імовірно, будуть значними. Проте українці, які вже сім років захищають свою країну проти російської агресії, навряд чи приймуть будь-які спроби окупувати ще більше української землі.
